Название статьи примитивное. Если говорить по сути, то для описания процесса во всех подробностях нужно написать толстую книгу, затрагивающую много разных областей знаний.
Я хочу рассказать о текущем положении проекта корпусного веломобиля «Пилигрим».
Журнал Eu HPV набирает популярности. Месяц назад ко мне обратился его редактор Roel van Dijk с просьбой рассказать о себе. Я рассказал не только о себе но и нашем клубе.
Третій день табору, він же для більшості учасників — останній. На цей день не було заплановано ніяких виїздів, тому було досить часу, щоб поспілкуватися між собою, обмінятися ідеями, обговорити подальші плани. Цього року у таборі було немало цікавої техніки (а також цікавих учасників), тому роздивлятися було що. Та усе ж таки найбільший інтерес викликав корпусний веломобіль “Пілігрім”, створений Олексієм Ганшиним. На момент проведення табору у нього ще не було ані колес, ані назви – лише кузов, сидіння та каретка, але все одно більшість присутніх у таборі спробували “приміряти на себе” цей кузов, і я також 🙂
Продовжити читання →
Цього року я вирішив поїхати до “Табору велоконструкторів” не з лігерадом, а з новим, тільки що створеним складним велосипедом. По-перше, лігерад “Світанок” я створив ще у 2015 році, і приїздив із ним до табору вже три роки поспіль. По-друге, мені було цікаво випробувати свою нову конструкцію в умовах реальної мандрівки. По-третє, складний велосипед “Еврика-XXI” створювався саме для “гібридних мандрівок” – тобто таких, коли треба декілька разів за день складати та розкладати велосипед, причому робити це досить швидко. Лігерад “Світанок” теж можна розібрати, але ця процедура займає майже годину, як і зворотня процедура збірки. Використання лігерада або велосипеда, який складається та розкладається дуже швидко, має надати додаткових зручностей під час подорожі, а також економії часу та у деяких випадках – коштів.
Складний велосипед “Еврика-XXI” був створений, випробуваний та пофарбований заздалегідь, тому цього разу мені вдалося уникнути “авральної” підготовки до табору у самий останній час. Треба й далі підтримувати цю традицію – приїздити до табору із новою конструкцією, яка до того часу вже випробувана та підготовлена.
Поїхали!
Нагадаю, що зараз я знаходжуся у Криму, і відстань від моєї домівки до найближчого залізничного вокзалу у Херсоні — більше 200 кілометрів, тому цей шлях і стане першим етапом “гібридної” подорожі.
Відстань від дому до автостанції, що знаходиться у райцентрі, я вирішив проїхати власним ходом на велосипеді. Був ранок, на вулиці — свіже повітря, чудова (як для літнього Криму) не жарка погода – гріх у такій ситуації лізти у переповнений автобус, тим більш із сумками та велосипедом, хоча й складеним. Легко, не напружуючись, я здолав 20 кілометрів рівно за годину. Автомобілів на дорозі у цю пору було дуже мало, тому ніхто не заважав мені отримувати задоволення від “ранкової розминки”.
На автостанції я швидко склав велосипед, а потім запакував його у чохол, викликавши тим самим зацікавлені погляди від декількох людей, які також чекали автобус.
Для початку викладаю лише фото з коротенькими коментарями. Звіт із усіма подробицями буде трохи пізніше (зараз – у процесі написання). Точніше кажучи, звітів буде два: перший — про мою участь у “Таборі велоконструкторів”, другий — про досвід експлуатації, переваги та недоліки мого саморобного складного велосипеда “Еврика-XXI”.
Дальше буду понемногу выкладывать тексты и монтировать видео.
Спасибо всем, кто приехал в гости, а также тем, кто помогал с организацией! Это были очень насыщенные дни!
Игорь Моршалов отправляется в обратный путь до Ровно вместе с Сергеем Петренко до Кропивницкого. Счастливого пути!
Заскочил ко мне на днях в гости Алексей Ганшин. Был проездом в нашей провинции. Посидели возе моего дома, я похвастал гитаркой , которую недавно отреставрировал.. и тут ВДРУГ захотелось сфотографироваться в Скотчмобиле, сказано – сделано! ну а раз уже влез в него, то и снять на видео , то как я пытаю, ой пытаюсь ехать))) , ну вот маленький видеоотчет, думаю музыка настроит вас на правильный тон восприятия 😉
