Прокинувся я досить рано, як і завжди у подорожах чи мандрівках. Пункт перший у програмі сьогоднішнього дня – сфотографувати табір.

Олексій Ганшин теж спав у наметі. Напередодні увечері він сказав так: “Іду спати у намет, бо хочу відчувати, начебто я у поході — я вже три роки у справжньому поході не був”. Я ночував у величезному наметі, який привіз до табору Сергій Петренко. Сам же Сергій пішов спати у дім 🙂
Зайшовши зранку до хати, я побачив ось таку картину:

Сергій Петренко грав на електрогітарі під акомпанемент своєї bluetooth-колонки. Пропускати таке “шоу” було не варто. Сергій назвав це “ранковою зарядкою”, стверджуючи, що таким чином у нього розпочинається майже кожний ранок.
У той же час інші учасники табору теж прокидалися та збиралися за великим столом на сніданок.

Після сніданку ми усією великою компанією поїхали до міста Олександрівки, щоб придбати продукти харчування. Мабуть, для закупівлі продуктів достатньо було би двох чи трьох людей, а усі інші у той самий час могли відвідати якесь цікаве місце, але сталося так, як сталося. У місто виїхали, продукти придбали, і на людей подивилися, і себе показали. Місцеві мешканці, звісно, проявляли цікавить до наших конструкцій, але великого подиву у них не було – мабуть, звикли вже до регулярних виїздів Олексія Ганшина.
Після того, як мі “відпрацювали” увесь список закупівлі, вирішили зупинитися на невеличкій площі у центрі міста – здається, перед Будинком культури. Була можливість обмінятися траспортними засобами та спробувати техніку один одного. Я проїхав декілька обертів навколо площі на “Ластівці” Сергія Петренка. Їхати на ньому я можу, але не скажу, що дуже легко – дається в знаки відсутність досвіду їзди на передньопривідних лігерадах із рухомою кареткою. На лігераді Олега Троценка я поїхав зразу і без якихось проблем. Покатався тоді ще на якійсь техніці, але зараз вже не пам’ятаю, на якій саме – чомусь у пам’яті не відклалося. Мій “складничок” теж випробувало декілька людей.

Протягом дня прибуло ще декілька учасників. Приїхала команда із міста Дніпро – Артем Новіков на лігераді “Колумб”, мініатюрна та струнка дівчина Наталка на такому ж легенькому, як і вона сама, карбоновому шосері, та Олександр на електровелосипеді фірми XIAOMI. Дуже цікавий електровел виявився – мені самому було цікаво його роздивитися. “Взяв на замітку” декілька нових для мене технічних рішень, яких я раніше ніде не зустрічав.

Електровелосипед “Xiaomi” Олександра з міста Дніпро

Також приїхав Олександр із міста Чигирин на своєму “Колумбі”, та як завжди привіз із собою гостинця – декілька сортів свіжого запашного меду.

Мені дуже подобаються ліхтарики на лігераді пана Олександра. Вони повністю автономні, не потребують ані джерела живлення, ані вмикача. Давно хочу самотужки зробити щось подібне для себе.
Також приїхали двоє хлопців на шосерах із міста Кропивницького, які побули з нами лише півдня, а потім поїхали додому, та ще один пан Олександр — із міста Олександрівки – разом із своїм сином. Якщо ще когось я забув згадати — прошу вибачення.
У той день я продовжив виконувати обов’язки шеф-кухаря та пішов готувати плов — за власним рецептом, із додаванням консервованої кукурудзи. Порізав овочі, підготував м’ясо, а у цей час хлопці розпалили мангал, і я вийшов куховарити на мангалі – на вулиці, на свіжому повітрі.

Раніше я ніколи не робив плов у казані на відкритому вогні, тому трохи хвилювався, щоб правильно підібрати “температурний режим” та вгадати з кількістю води. Але не дивлячись на це, результат вийшов досить гарний. Також я зробив домашню бринзу за “швидким рецептом” – від початку дії до отримання готового продукту витрачається менше двох годин. Така бринза виходить краще із козячого молока, але за його відсутністю можна використати й коров’яче.
А тим часом, доки я куховарив, народ зібрав усю свою техніку та вирушив на “великий тест-драйв” до автотраси. Мою “Еврику-XXI” також забрали на покатеньки 🙂

День добігав до свого завершення, сонечко зайшло за горизонт, на вулиці почало сіріти, учасники табору повернулися з “тест-драйву”, а у мене якраз плов вже був готовий. Потім була вечеря, чай із медом від пана Олександра, розмови за столом, обговорення результатів “тест-драйву”, плани на майбутнє, кумедні історії із мандрівок, гумор та жарти від Сергія Петренка та таке інше… Отак і минув другий день “Табору велоконструкторів 2018”.