Враження від “Колумба”

Всім привіт.Хочу додати маленьку статтю про перші враження від поїздок на “Колумбі” від Олексія Ганшина.Придбав фреймсет я в Слави ще взимку і не поспішаючи зібрав.Потім почалися короткі заїзди для випробовування нової техніки і усунення косяків при зборці (не виявлено).
Так як я вирішив не їхати на Одеську сотку (особисті мотиви) то з’вилася ідея проїхати 100 по якомусь гарному маршруту – в якості якого був вибраний цей маршрут, звичайно він трохи коротший , але думав що доберу по окружній. Подорож однозначно вдалася , про що нижче.

на старті, тут я ще в куртці тому що прохолодно.

За два кілометри від старту, стало жарко 🙂

Це конячка перед стартом

Залізничний місто у Гнівані

А це вже Тиврів, міст через П.Буг


Агропейзажі, дуже тішать погляд після зими (добре що мені не треба садити город)

Розповсюджений асфальт на другорядних дорогах- дуже зернистий тому створює багато шуму при пересуванні, але відносно рівний

Тростянець- на підїзді до нього

Ао т із цього місця починається бруківка через ліс, на FWD я там половину дороги пройшов пішки або із швидкістью пішохода, на “колумбі” можна їхати

Вороновиця, і по шосе додому

Ну і нарешті Вінниця

Добирати ще 20 км до 100 мені стало ліньки та й нецікаво.
Загальні враження- у порівнянні з передньоприводним та й навіть з моїм творінням це просто диван для релаксу- мякенький ,підвіска працює на розслабон, геометрія також відсікає всі потуги агресивної їзди.трохи дивно себе поводить в повороті з перешкодами- відчувається недостатня жорсткість рами-маятника, та й кут нахилу рульової колонки при 24-26 замалий – хотілося більшої стійкості на швидкості -мій самоскльоп в цьому плані більш стійкий і жорсткіший хоча і тяжчий і база довша.Хочеться просторової рами з коротшим і ширшим (в місті кріплення) маятником, а також довшої бази (щоб зробити нижчим сидіння , бо на бездоріжжі я вже раз впав – не встиг виставити ногу).Ну це все недоліки універсальності рами(і шоссе, і бездоріжжя, і перегони і туризм), ну і трохи все-таки заважкий- як його перевозити в поїзді не уявляю- тому і не повіз його на МПС а взяв з собою підвіс- і добре що так зробив,на піску йому робити нема чого, хоча моя шия і плечі були проти:)

P.S. проїхався по “умовному бездоріжжю” – дорога від села до села (40 км) гравій , сільська бруківка , роздовбана бруківка і роздовбаний до жаху асфальт – це його стихія, хоча до великої швидкості не розженешся (при попаданні в яму величиною від півколеса і більще підкидає в сідлі- можна втратити контроль – мабуть треба погратися з настройками повітряного аморта), а так просто чудово, невеликі ямки і горбки – до 10см проходяться зовсім непомітно чути тільки що аморт відпрацьовує ну і шум (щось торохтить на ямах).

 

4 коментарі до "Враження від “Колумба”"

  1. Вітаю Вас з приєднанням до чисельної армії “Колумбоводів”!
    З більшістю Ваших висновків я згоден, але маю деякі зауваження, у першу чергу з приводу “як його перевозити в поїзді не уявляю”. “Колумб” дуже добре перевозиться не тільки у потязі, а й навіть у міжміському автобусі – я сам робив це вже багато разів (маю на увазі свій “Світанок”, який на 90% є копією “Колумбу”). Єдиний недолік – “Колумб” для транспортування треба майже повністю розбирати. Більше подробиць можна побачити у цій публікаціїі ще ось у цій.

  2. Привіт, Олеже. Вітаю, що з тим що зібрав і випробував Колумб.
    По пакуванню для поїзда, ось моя тема (в цілому це нетяжко хоча і довше ніж зі звичайним байом)
    http://forum.hpv.com.ua/viewtopic.php?f=5&t=127

    Мої враження в цілому також такі, що нетяжко впасти коли повертаєш на поганій дорозі, вгору можна їхати тільки дуже повільно (тому краще використовувати контакті педалі), положення ніг зависоке.

    А з плюсів – м’якість і комфортність посадки (хоча в області шиї треба ще поекспериментувати). На рівній дорозі і рівнинній місцевості можна розігнати і тримати високу швидкість, із відносно невеликого горба мені удалось їхати за 60 км/год.

  3. А для катань по по піску, думаю, така техніка не дуже підходить. Так що на поліську січ, дійсно, краще брати щось інше.

  4. Для подорожі потягами бажано всетаки не розбирати повністью лігерад, я свій передньоприводник майже не розбирав для перевезення, середнє бездоріжжя теж не його стихія- там треба або розвантажене переднє колесо (як на “Карельці” Шурікена) , або можливість балансувати тілом.

Залишити відповідь