Перші 50 км

Вчора вперше виїхав на свому новому-старому «творінні».Чому старому –тому що зроблений з старого ашанбайка переробленого в лігерад.

В ньому мене не влаштовувала зависока посадка для 26 дюймових коліс, в той же час при використанні 24 дюймового переднього колеса виходив дуже крутий кут рульової і з’являлася непевність при керуванні на швидкості більше 25 км\год. Тому він був частково порізаний, заднє колесо винесено назад, збільшена база, відповідно з’явилося місце для використання повітряного амортизатора (хоча великий даунхільний аморт все одно не влізає, все таки 200 мм по осях).Кут рульової став кращий (хоча це може бути із-за довгої бази).
Маршрут пролягав в основному по асфальту різного ступеню розбитості, бруківка сільська і трохи гравію. Ну асфальт є асфальт нічого нового не відкрив, хоча задній привід і підвіска двох коліс дуже полегшили з’їзд на узбіччя і заїзд назад на асфальт. На передньоприводному це було просто мукою , на грунтовці він поводить себе дуже паскудно. На старій гравійці їхати було не дуже комфортно -трохи підкидали в повітря хвилі і горби, але можна терпіти.А от сільську бруківку переварити дешевенька вилка і добре накачаний аморт не можуть- довелося об’їзджати по узбіччю, причому по накатаності узбіччя не поступалося асфальту- таке саме тверде, навіть дощ його не розмочив.


Нарешті після мук розбитого асфальту добрався до нового свіжопроложеного шосе Вінниця-Хмельницький (хоча свіжий асфальт там закінчується як раз на кордоні Вінницького району) і втопив скіко зміг-задня зубата покришка страшно гула аж на нерви діяло, але їхати було приємно хоча і не так швидко як на передньоприводному все таки є втрати на довгому шляху цепа до заднього колеса, та й співвідношення в передньоприводномі 52:12 передні задні зірки проти 44: 11 в новому.
В самому кінці проїхався ще недобудованою велодоріжкою і попри сміття на асфальті приємно їхати коли ти нікому не заважаєш .Єдине що погано що доріжка починається і закінчується в «нікуди» , а точніше прямо на трасу і її доводиться перетинати як звичайний пішоход.Ну будемо надіятися що це якось урегулюють і зроблять продовження до іншої частини велодоріжок в місті.


В цілому поїздка сподобалась , єдине що треба переробити сидіння- занадто сильний вигин в центральній частині не дає опори для плечей і збільшує навантаження на нижню частину спини і поперек. Ну і захист від бризок маст хев , а то в мене все куртка в мілких бризках від передноьго і заднього колеса.
Маже десь навесні Олексій все таки запустить серію своїх «Колумбів» і можна буде замовити щось легше ніж мій хенд мейд і більш пророблене, а то набридло впиратись в якісь дрібьязкові проблеми типу прокладка тросів,гідроліній,цепа (я переробляв віджимний ролік ТРИ!! рази І в результаті він не знадобився 🙁 цеп проходить практично по прямій ).Та і з багажніком треба тепер гратись, кудись його треба причепити.

3 коментарі до "Перші 50 км"

  1. Найперший виїзд на щойно переробленому, ще не випробованому апараті, та відразу на 50 кілометрів – це досить сміливо!

    А з приводу “дріб’язкових проблем” – мабуть, із цим стикаються майже усі майстри, і не лише HPV – на те, щоб “довести до розуму” усі дрібниці, втрачається часу навіть більше, ніж на те, щоб створити саму конструкцію…

  2. Ну по гаражах(і навколо) я катався , але так не виявиш незручності при тривалій їзді.На старій версї в мене затікали ноги, а це всього на 5 см вище ніж зараз.

  3. “Маже десь навесні Олексій все таки запустить серію своїх «Колумбів»”
    Олег, я планую продати фреймсет до свого колумба 2013 (модернізований) (ще правда не розміщав ніде об’яви). Ви можете звязатись зі мною з цього приводу по y-slavik(собачка)ukr.net.

    На скільки я розумію, ви живете десь недалеко Вінниці? я у Вінниці, так що нам має бути не тяжко навіть зустрітись.

    Його можна глянути в цій темі:
    http://hpv.com.ua/2016/11/dovgozhdane-video-tabir-velokonstruktoriv-2016/
    Він там оранжевий із білими задньою і передньою вилками

Залишити відповідь