Привіт усім !

Зробив лігерад. Ну не люблю я копіювати  але люблю придумувати тому і вигляд у нього придумкуватий.

Також захотів щоби він швидко розбирався , щоби був надійний та простий. Ось що з цього вийшло. Пізніше зроблю відео як він розбирається. Маса 25 кг, база 115см, колеса 26.

Маючи деякий досвід у вело мандрівках на трайку я дійшов висновку що потрібно спробувати двоколісний лігерад. Наші дороги досить важко долаються на трайку – три колії не  дають шансів оминути ями, він досить низький та погано відстежується у місті, він не влізає у автобус та поїзд. Ним не проїдеш по стежках , не зручно пхати у гору, не перенесеш через залізничні колії або іншу перешкоду. Разом з тим він має безліч переваг але усе одно я хочу спробувати лігерад!

Над конструкцією довелось трохи поміркувати. По перше я вирішив не відходити від класичної схеми – заднє колесо приводне, переднє рульове. По друге конструкція повинна бути проста і надійна. По третє потрібно максимально використати такі ж матеріали та комплектуючі як на веломобілі у тому числі вузол консольного приводного колеса з дисковим гальмом. По четверте лігерад має розбиратись до дуже компактного розміру за лічені хвилини. Те що у мене вийшло ви вже бачили і наскільки він компактний та зручний для розбирання дивіться у відео. Я лише хочу сказати що результатом дуже задоволений.

Спочатку думав використовувати напрацювання досвідчених конструкторів але щось мені підказувало що краще взяти за основу розміри звичайного велосипеда включити логічне мислення та смикалку і зробити лігерад. Правда я врахував одну чужу проблему – коли каретка зависоко то затікатимуть ноги. До цих пір не знаю чи це так але на моїх трайках каретка на рівні сидіння і їздив я без проблем сотні кілометрів за день тому і зробив настільки високим лігерад.

Перші  декілька кілометрів їзди на ньому показали що висота не проблема адже це туристичний апарат і на ньому сів і поїхав десятки кілометрів до зупинки, проте я не міг звикнути до його поведінки – він рискав по дорозі і важко було їхати прямо без вилянь. Довелось мені листати форуми але буквально за декілька хвилин я знайшов інформацію що винен кут нахилу рульової колонки і його потрібно підбирати експериментально! І це при тому що я усе зварив капітально і поетапно – змінити кут означає виготовити новий велосипед ще раз! Випадково я побачив що амовилка на лігераді значно вища велосипедної і має хід 120мм тому я обрізав її на 55мм. Відповідно кут змінився, лігерад став нижчим, почав нормально їхати прямо але при повертанні руля вже потрібно вивертати п’ятки щоби не зачіплялись за колесо.

Тепер про особливості конструкції.

Для розбирання потрібно зняти колеса – це 3 гайки, відкрутити амортзатор з одного кінця – це ще одна гайка і відкрутити бум – це 6 гвинтів м-8. Ні тросики, ні цепа ні ще щось крутити не потрібно. Вважаю таке розбирання простим та зручним – колеса в чохлі окремо, все інше у іншому чохлі також окремо.

Консольне колесо – переваги доведені досвідченими конструкторами, я лише добавив дискове гальмо, а мотоциклетний амортизатор вважаю надійнішим бо знімає навантаження з консолі а давить прямо на втулку задньої осі.

Бум з труби 51*1.5мм – бачив як його відламує тому взяв таку трубу

Просторова рама жорстка, кріпиться у двох місцях до бума, на ній досить просто закріпив дешевше та легше Олексійове сидіння та ще й регулювання сидіння є. Добре приварились багажники.

Віджимний ролик це просто шедевр. Він продається майже готовим і коштує один доллар за два штуки , або три долари за два штуки – це ролик для дверей шафи купе, правда його діаметр не зовсім підходить до кроку цепа але я його ділю на 10 рівних частин (через 11 мм роблю позначки) і великим круглим напилком роблю трохи овальні пропили велосипедної зірочки. Далі болгаркою отвір для цепа і сверлю отвори кріплення. Ця робота займає 10хв, також вожу 2 запасних.

Коврик сидіння зробив двостороннім і більшим тому що на ньому сплю в палаткі. Наповнення – підстилка під ламінат у 2 шари 10+10мм. Не вважаю робити її вентильованою, адже спина усе одно потіє а так зліз і сидіння на сонці за 2 хвилини висохло , або зліз, перевдягнув спітнілий одяг, перевернув сидіння і пішов чи поїхав гуляти по місту.

Не дивлячись на шалене завантаження роботою я робив цей лігерад 4 дні та 3 вечори бо дуже хотів у мандрівку на свята але не все в цьому житті залежить лише від нас самих…