На даний час я бачу три відокремлені гілки розвитку передньопривідної HPV-техніки (не враховуючи деякі дуже екзотичні моделі). Я маю на увазі моделі з переднім приводом та рухомою кареткою, коли передне колесо є також рульовим.
Основна різниця між ними полягає у трьох моментах:
— місце розташування рульової колонки (рульового шарніру)
— кут нахилу рульового шарніру
— трейл
Розглянемо усі три типа по черзі.

Перший тип. Привід “Мазурчак”, як його прийнято звати у нас. Його характерна особливість полягає у тому, що місце розташування та кут нахилу рульової колонки майже співпадає з задньопривідними моделями лігерадів та класичними вертикальними велосипедами. Окрім розробок шановного Володимира Аксентійовича, до цього класу можна віднести дуже відому серію передньопривідних лігерадів CruzBike. Таку ж схему має “Андроїд” Йосипа Седлаковича, коли він поставлений у “верхню” позіцію. Взагалі-то кут нахилу рульової колонки у деяких моделей може бути меншим від “класичного” (той же “Андроїд” у “нижній” позиції, а також апарати фірми “Зокра”), але друга характерна особливість – розташування рульової колонки попереду сидіння – якраз і може відрізнити таку схему. Іще однією особливість цього типу приводу є використання “верхнього” руля – типу “супермен” або від класичного велосипеда.

Туристичний крузбайк “Квест”

Швидкісний крузбайк “Вендетта” для перегонів

Окремо треба сказати про “Зокру” та її аналоги – їх відрізняє більший нахил рульової вісі та трохи більший трейл. Усі інші признаки цього класу велотехніки є в наявності: верхній руль, розташування рульової вісі попереду сидіння, позитивний трейл.

Класична “Зокра”

Другий тип. Флевобайк, усі його клони та схожі на нього апарати. У них рульовий шарнір розташований ближче до середини лігерада, майже під сидінням, кут нахилу рульового шарніру близький до 45 градусів, але трейл все одно лишається таким же, як у задньопривідної велотехніки, тобто невеликий позитивний, розміром декілька сантиметрів. Руль завжди “нижній” (аватар) або може взагалі бути відсутнім.

Флево-трайк

Флево-рейсер

Третій тип.  “Пітони”. Ось тут починається саме цікаве. Кут нахилу рульової колонки у цих апаратів коливається від 55 до 75 градусів (у середньому 60-65), рульовий шарнір розташований ще далі від переднього колеса, дуже низько (під сидінням), але основна відзнака класичних “пітонів” – великий негативний трейл, який може сягати 20-30 см! Саме цей фактор – великий негативний трейл – якраз і відрізняє справжні “пітони” від інших передньопривідних лігерадів та трайків. Рулюються “пітони” майже повністю ногами, тому руль у класичному його розумінні або відсутній, або виконує чисто номінальні функції ( встановити перемикачі та гальмівні ручки та класти на нього руки під час подорожі)

Класичний лігшерад-пітон

“Пітон-2-вантажний” (конструкція Олексія Ганшина)

Окрім перерахованих виже, бувають ще й інші конструктивні схеми HPV-техніки з переднім приводом: наприклад, з нерухомою кареткою, коли цеп трохи скручується при поворотах переднього колеса (типічний представник цього класу – RaptoBike), або з нерухомим переднім колесом та керованим заднім мостом (приклад – трайк харьковчанина Юрія Ружицького), але зараз ми їх тут не розглядаємо.