14 коментарів до “Тести на паралельність коліс”

1. или я в Украинском не силен, или не заметил, а где результаты и выводы?

2. Цікаві тести. Хвалю. Власна ідея: провести тест на накат на горизонтальній дільниці дороги (туди і назад). розігнавши трайк максимально. або до 40 км/год. контролюючи тиск в шинах по максимому. “Спадаючі паски” замінити на натирання всіх шин крейдою. PS-де кома в тексті? Як робити абзац?

3. Я не могу сделать выводы об эффективности и точности тестов. Не с чем сравнивать

4. На швидкостях, більших за 12-15 км\год аеродинаміка буде вносити суттєві похибки. Тести на кочення мають бути повільними, або на біговій доріжці.

   Абзац – {3 пробєли}
   Нова строчка – {ENTER}
   Кома (,) – {Shift+?} (натиснуті разом, можа не одночасно тиснути – зажати Shift і не відпускаючи його тисніть {?} (клавіша справа від {Ю} ))

   А що дасть натирання крейдою? Який алгоритм тесту і на що дивитись?

5. Щоб я не написав, в тебе завжди будуть заперечення. Може по мобільному краще. PS-меньше російського тексту, більше графіки. Я знаю про упорні підшипники, а про крейду-вона зітреться на передніх колесах і залишиться на задньому (без всяких алгоритмів). Слідкуй за помилками в своїх текстах.

6. Тест на кочення:”Під час випробування веломобіля необхідно перевірити його накочування. Робиться це так: веломашину розганяєте на рівній дорозі до максимальної швидкості – 35…40 км/год,- і припинивши крутити педалі, заміряєте пройденний шлях за інерцією. Як показують найкращі результати, він має становити 175…200 м.” Це витяг із тексту “Велотрон”.Ці випробування робилися на вимогу В. Довіденауса для його книги “Веломобілі”ще в прошлому сторіччі. Колія задніх коліс -640 мм, база- 850мм. Згодом, для покращення показників, базу було скорочено до 750мм (для розвантаження переднього колеса), а полувісі задніх коліс контактували з рамою конусами (на гайці теж) з ексетриситетом для прокрутки їх на параллельність коліс.

7. В темі веломобілів повно міфів, які необхідно якщо не розвіяти, то хоча б перевірити. Ваш швидкісний тест гарно підійде для загального тесту, характеристики всієї машини. Але при нагоді перевірю і таким тестом.

   Теорія з крейдою цікава, звісно. Але з чого ви взяли, що крейда з заднього колеса не зітреться? Якби було так, то грязюка з заднього колеса ніколи не стиралася б. Окрім того, передні і задні колеса мають різний діаметр, значить на більшому колесі поміститься більше крейди і вистачить її на довше. Мало того, на кількість крейди на колесі впливає і малюнок протектору і ширина колеса. Мені здається, що такий метод нічого не дасть. Сам перевірити не зможу – занадто велика різниця в протекторах на передніх і задньому колесах.

8. тогда я ничего не понял, ты же скатился с разными конструкциями рулевого? с которой удалось уехать дальше?
   или ты скатывался с разным схождением?

9. Пане Володимир, я піддаю сумніву ваші теорії і доводи, бо не хочу вірити сліпо. Література на зразок книги «Веломобілі» Довіденаса – шкідлива література, що розповсюджує хибні уявлення про веломобілі. Я вірю в те, що рівнятись треба на кращих сучасників, а не на динозаврів.
   Вважайте мене нечемним, але я не згоден з тим, що ви у всьому праві тільки через те, що вас звуть Володимир Мазурчак і що ви автор «Велотрона». Замість того, щоб ображатись на мої заперечення відносно ваших теорій, ви могли б довести їх більш бгрунтовано. Якщо теорія правдива, то вона має підкріплюватись неспростовними даними і аргументами (і якщо ви її перевірили, то у вас мають бути ці докази). Якщо почитати про досягнення веломобілістів 80-х і 90-х років, то вони про себе такі дива пишуть, що аж не віриться. Яскравий приклад – згадки Галкіна про «Скумбрію», де він вихваляє своє супер-крісло, мовляв там така віддача потужності, що колесо заднє пробуксовує на асфальті! Тоді мене це вразило, а зараз я розумію, що причина просто в недостатній завантаженості заднього (ведучого) колеса. І таких міфів ще багато. Тому прошу не ображатись на те, що я піддаю сумніву ваші слова. Я піддаю сумніву всю інформацію. Мене можна переконати тільки аргументами, а не авторитетом.

10. Скатывался с разной длиной рулевой трапеции (выкрутил сайлентблок на полтора оборота (по резьбе М8 т.е. удлинил трапецию), проверил результат). В итоге настроил такое положение, при котором результат чаще всего был наилучшим (заметная разница проявлялась при прокрутке на один оборот). Но всё равно результаты не были неоднозначны. Вернее так: при всех других положениях настроек результаты были стабильно хуже. Однако, на тех настройках, которые дали лучший результат на скатывании, тест со спадающими ремешками показал наличие расхождения колёс. Это может быть вызвано погрешностями из-за хода подвески (раз просела сильнее, другой раз – слабее, колея изменилась, схождение тоже). Поэтому я пока не могу сделать нормальные выводы – не могу определить что вызывает погрешность – внешние факторы или внутренние, или сами тесты неверные.

    У меня есть заказ на такой же трайк, но без подвески. На нём испытаю всё ещё раз. За одно сравню результаты жёсткой трапеции (на шарнирных головках) и трапеции на резиновых сайлентблоках.

11. ок, теперь ясно. а сколько была длинна тестовой дистанции? какой была наибольшая разница между наилучши и наихудшит тестом? И какая была максимальна скорость в тесте?

12. Voolodja, отвечаю тебе здесь, а то в верхней ветке ответов превышен лимит.

    Скорость на спуске не замерял, но реальную скорость видно на видео. Спидометр пока не поставил ещё. Хотя, ты натолкнул на идею – использовать спидометр и горку чуть по-круче для ещё одной оценки качества качения (замерять максимальную скорость) но надо достаточно точный спидометр.
    Пройденный путь, судя по Гоглу, 140 метров. Разброс между тестами с одними настройками был около 1.5 метра (при появлении помех во время спуска типа проехал автобус или грузовик), но пару раз три теста подряд дали результат в пределах 30-ти см. Максимлаьная разница между тестами с разными настройками – в пределах 7-ми метров.
    Ещё на результат влияет траектория проезда. Там есть участок со льдом, есть с ямками. В них можно было попасть колёсами или не попасть. В следующий раз нарисую продольную линию, чтобы спускаться каждый раз чётко по одной и той же дорожке.

13. Спасибо за ответ, очень радует что технически грамотный и адекватный человек проводит такой тест, а то все голая теория, пустые слухи или старые сказки.
    Я понимаю все трудности и погрешности с которыми тебе пришлось столкнуться при провидении теста.
    Мне просто хотелось оценить общий порядок цифр. Для 140м 1.5м это порядка 1-2%, вроде не много, но это при настройки около идеальной длинны тяги в диапазоне +/- 1-2мм. А если это будет 2 – 5 мм – страшно представить какое будет сопративление и сколько метров будет потерянно.
    Теперь я буду стараться ставить наконечники с правой/левой резьбой чтобы при необходимости можно было регулировать длину тяги в очень узком диапазоне.

14. Ітак, після вчорашніх тестів і налаштувань паралельності коліс з відключеною підвіскою сьогодні маю чудовий результат на поїздці довжиною 50 км. Звичайно, без підвіски дорога стала в кілька разів гірша, комфорт зовсім не той, що був, але легкість ходу значно на асфальті покращилась. Під час проведення вчорашніх тестів я знайшов деякі цікаві моменти, які опишу найближчим часом.

Коментарі закриті.