Привіт всім!
Вчора (31-го травня) в Черкасах пройшов найкращий велодень, в якому я брав участь! Все було весело, яскраво, з патріотичним колоритом. Дуже дякую організаторам з Клубу Черкаських Велобайкерів (http://forum.velo.ck.ua/) за чудовий захід!  Фотоальбом: http://vitalfoto.io.ua/album676028Відео від черкащан:

Для мене на цей раз було багато цікавих зустрічей, особливо порадувала зустріч з одноклубцем Владом Рожковим. Він був на своєму М2. Разом з ним ми їхали в голові колони на параді, давали інтерв’ю журналістам. Сам він знову проявив свій талант навчати людей керувати лігерадом, навіть репортерів посадив на нього. Отож чекаємо на відео від них, бо, як кажуть, краще один раз побачити.
Також ми з Владом поїздили по місту, я, нарешті, мав нагоду по фотографувати лігерадчика в Черкасах зі сторони. Влад став основною дійовою особою мого власного фото звіту. Фотографії маєте змогу побачити нижче (частина фотографіій мої, частина – взяті з черкаського велофоруму та з інших адрес Мережі).
Форум черкащан по темі вело дня можна переглядати тут: http://forum.velo.ck.ua/index.php/topic,3836.msg39453.htm

Основна інформація буде в коментарях під фото.

Додаткові розповіді про велодень будуть трохи пізніше. Дорога в Черкаси і назад була теж досить цікавою (через негоду).

 

 

Далі буде…

Також трохи цікавих фото з велодня 2014 з мережі:

 

 

 

 

 Дорога до Черкас і назад:

З самого ранку 31-го травня все було ясно – буде дощ. Я хотів виїхати о 6-й годині, але як раз в цей час дощ ішов повним ходом. Так що я виїхав тільки в 7 ранку. Трохи капало, але найбільшою проблемою були калюжі, і відсутність у мене переднього щитка. Так що ноги почали мокріти знизу. Спочатку мені треба було проїхати 4 км по гравійній насипці. Знову-таки, через відсутність щитка п’яти біли в піску.  А на спуску я досить сильно зтер задні  колодки. Пісок зносив їх як абразив на наждаку. Я їхати не гальмуючи я побоявся, та й було б занадто багато мокрого піску з-під переднього колеса.

На асфальті їхати стало набагато комфортніше, можна було насолоджуватися краєвидами. Та й вітер був попутним.   А скоро взагалі почало показуватись сонце, так що стало набагато веселіше.

На в’їзді  у місто побачив бігборд, що нагадував про важкі часи для нашої країни.  Цікаво, що текст написано російською мовою. Це на замітку тим, хто любить спекулювати на питанні (начебто утисках) російської мови в Україні.

Прибув до Черкас я приблизно о 9-й ранку. В мене залишалася годна на всі справи. Першим ділом я відвіз посилку, потім заїхав на базар по деякі деталі для завершального тестування фреймсетів.  А потім як раз вчасно приїхав до місця збору велосипедистів. Погода на той час стала сонячною.

 

Зворотній маршрут був проти вітру. Але вітер не дуже заважав, я просто їхав трохи повільніше, у похідному темпі. Але десь приблизно посередині  дороги, коли денний пробіг був вже за 100 км, я побачив, що прямо на мене суне широкий грозовий фронт.

Довелось трохи прискоритись, щоб вчасно сховатися на автобусній зупинці на «медведівському» повороті.

 

Там посидів десь з-півгодини, поки дощ припинився. А потім вже зовсім без пригод доїхав додому. На щастя моя гравійна дорога виявилася сухою. Дощу в нашому селі більш не було.  Всього за день проїхав десь близько 130-ти км (точно не знаю, бо був без спідометра). Знову знадобилася захищеність кофру від дощу. Абсолютно всі речу залишилися сухими.

Як я вже писав, Велодень дуже сподобався! Дякую всім за організацію і участь, а читачам за увагу!