“Туристична перлина Волині – озеро Світязь” – 8 – 11 серпня.

Озеро Світязь.

Озеро Світязь.

Дні перебування учасників “Табору велокрнструкторів – 2016″ на озері Світязь спробую описати в одному звіті.

 

 

На жаль, нас залишилось лише 5 чоловік, саме ті, хто був з першого дня заходу: В’ячеслав і Ганна з м. Вінниця, Ігор з Рівного, Сергій з Києва і я. Туристичний вантаж, намети, речі, польову кухню, посуд, дрова і т. ін. було завантажено в автомобіль супроводу. А ми раненько в понеділок 8 серпня вирушили своїм ходом на озеро. Першу частину шляху до м. Любомль ми їхали по дуже хорошій дорозі, як для велосипедистів траси Київ-Варшава. Для автодоріг України звучить незвично, але заслуговує такої оцінки. У нашому розпорядженні була смуга руху, відокремлена лінією дорожної розмітки шириною від 1 до 4 метрів. Звичайно, це не спеціальна велодоріжка, але рухатись по ній було комфортно. Першу коротеньку зупинку зробили через 25 км, а другу – у зоні відпочинку «Машів двір» біля м. Любомль. Перекусили, попили, перевірили на міцність дитячий майданчик і вирушили далі. Погода була гарна, гріло сонечко, і, проїжджаючи повз озера с. Згорани, вирішили зупинитись та покупатись. На березі озера наша велотехніка, як завжди, викликає зацікавленість: підходять до нас відпочиваючі, а ми даємо відповіді на усі питання, реально займаємося популяризацією HPV-техніки. Особливо сподобалась наша велотехніка двом велотуристам, які мандрують дорогами Білорусі та України, і вони були приємно вражені великим багажним відділенням мого лігерада.

Коли велокомп’ютер відрахував  91 км 580 м, ми прибули на місце, час в дорозі 4 год 41 хв, середня швидкість 19,5 км/год. Вважаю, що це непоганий показник для колективного руху. А місце це – наметове містечко поряд із пансіонатом «Шацькі озера». Наметове містечко «Незабудка» (кемпінг) має площу більше 10 га, підпорядковане Шацькому національному природному парку, тому адміністратори тут – працівники лісового господарства. Плата за послуги складає 20 грн за встановлення намету, і стільки ж за парковку легкового автомобіля. За цю плату відпочиваючим надаються усі умови для перебування: місця для наметів, поруч столи із лавками, питна вода, освітлення і прибирання території, туалети, контейнери для збору сміття і, головне, свій вихід до пляжу. Є також розваги для дітей, ведеться жвава торгівля усім необхідним. Ось і ми обрали поруч із такими торговельними точками місця для наших наметів.

Прибув наш автомобіль, за кермом був мій син Юра; автомобіль залишився у нашому розпорядженні, а Юра рейсовим автобусом повернувся в Ковель. Автомобілем прибули ще учасники нашого табору, хоча і без велосипедів: маленький Дмитрик, син В’ячеслава і Ганни, і Мирослава, сестра Ганни, яка з самого початку  «табору» доглядала Дмитрика у своїх родичів в Ковелі.

Розвантажили автомобіль, встановили намети, а В’ячеслав і Ганна поряд із наметовим містечком винайняли житло, і зі своїми перебували там, але харчування і «покатушки» у нас були спільними. Залишок дня ми відпочивали, плавали у прозорій і теплій воді озера Світязь.

На другий день після сніданку ми вирушили у велоподорож навколо озера. Ганна з нами не поїхала, тому що напередодні отримала сонячні опіки, а її «Колумбом» поїхав Ігор. 15 км ми їхали по рівному асфальтованому покриттю, а після населеного пункту Пульмо почалась дорога, висипана піском і щебнем. Проїхавши трохи по такій дорозі, вирішили повернутись назад; навігатор показував, що до Шацька ще більше 10 км, а тракторист, який їхав назустріч, сказав, що далі дорога буде ще гіршою. Колективно ми внесли корективи до наших планів і повернули у бік озера Світязь, щоб покупатися.

Відпочили і поїхали у зворотньому напрямку, а я подумав, що нас волинські дороги «розбалували», тому ця ділянка дороги із щебнем нагадувала мені дорогу Чмирівка-Новоселиця на Черкащині, тільки без гірок, яку учасники «табору» минулих років долали не один раз.

Проїхавши повз нашого наметового містечка, ми не зупинялись, а поїхали в Шацьк до супермаркету «Наш Край» на закупівлю продуктів по списку, який склали зранку. Продукти поклали в багажне відділення «Комфорту-01» і вирушили до наметів. За день проїхали майже 45 км, а далі займались приготуванням обіду. До нашого меню потрапив шашлик, усе необхідне для цього було, і він нам дуже добре смакував. А взагалі головним поваром нашої польової кухні була Ганна, і страви, що вона готувала, були смачні і корисні. А далі – відпочинок, сонце, вода…

Вночі пройшов невеликий дощ, і на наступний день погода змінилася, стало прохолодно. Ця зміна погоди, мабуть, налякала Ігоря, і коли ми прокинулись, його намету вже не було. Але така погода для наших «покатушок» – це навіть краще. Отже, після сніданку ми вчотирьох вирушили на заплановану велоподорож до санаторію «Лісова пісня». Як завжди, наша велоколона йшла рівно, швидкість більше 20 км/год, і через 15 км ми дісталися території уславленого санаторію. Охорона нас люб’язно пропустила на територію, де знаходяться великі лікувальні корпуси. Відпочиваючі нам повідомили, що у санаторії добре харчують і надають якісні медичні послуги. І, як завжди, підвищений інтерес до нашої велотехніки. Одна жінка старшого віку навіть спробувала посидіти у лігераді Ганни. Поруч знаходиться озеро Пісочне, яке менше, ніж озеро Світязь, але вода така ж прозора, тому що це друга водойма із схожим хімічним складом води і має підвищений вміст срібла, як і води Світязя.

На зворотньому шляху за кілька км до Шацька вказівник показував, що до Гряди 2 км. Звісно ми вирішили заїхати і подивитися, як там відпочивають. Отже, Гряда – популярне місце для відпочинку на Світязі. Тут дійсно багато баз відпочинку, торгівля, але прямого загального доступу до пляжу майже немає, скрізь огорожа, і кожна база відпочинку практично має свій пляж. Через таку базу  ми пройшли до води і зробили кілька фото, в тому числі і на водному катамарані, який дуже нагадує нашу велотехніку…

Повернулись до наметового містечка, пробіг склав, як і вчора, близько 45 км. А далі, як завжди, приготування їжі, відпочинок, планування дій на наступний день. Адже завтра повертаємось у Ковель. І в цей час Сергію подзвонили і повідомили, що на наступний день на Світязі складні погодні умови – сильний дощ, вітер. До В’ячеслава і Ганни приїхали мікроавтобусом родичі, і вони вирішили ще залишитися на Світязі. А ми з Сергієм прийняли рішення розібрати велотехніку, скласти її в автомобіль і їхати в Ковель. Флевобайк Сергія у розібраному вигляді компактний і «Комфорт-01» після деяких маніпуляцій із розборкою став компактним і без проблем помістився в салоні автомобіля «Audi-100». Остання ніч в наметах була складною, особливо для мене. Цілу ніч був сильний дощ, і в мій намет потрапила вода. Під ранок я вимушений був переселитися в автомобіль.

11 серпня в четвер після сніданку ми довантажили в автомобіль намети, польову кухню і ін. та вирушили у Ковель.

Наступного дня 12 серпня провів на потяг Ковель-Київ Сергія. І таким чином закінчився наш захід «Табір велоконструкторів-2016».

Після публікації цього звіту буду готувати підсумки і монтувати загальне відео.

Далі фотозвіт:

 

 

Команда готова до подорожі на Світязь

Команда готова до подорожі на Світязь

Треба підкрипитись.

Треба підкрипитись.

Як гарно...

Як гарно…

Озеро Згорани.

Озеро Згорани.

Наші намети на оз.Світязь.

Наші намети на оз.Світязь.

Процес приготування їжи.

Процес приготування їжи.

Наметове містечко.

Наметове містечко.

Повертаємось на асфальт.

Повертаємось на асфальт.

Класний флевобайк у Сергія.

Класний флевобайк у Сергія.

А це беріг Світязя зі сторони с.Пульмо.

А це беріг Світязя зі сторони с.Пульмо.

Корови...

Корови…

"Комфорт-01" у ролі кошика.

“Комфорт-01″ у ролі кошика.

Шашлик, це добре.

Шашлик, це добре.

На пірсі санаторія "Лісова пісня".

На пірсі санаторія “Лісова пісня”.

"Колумби".

“Колумби”.

Аня веде спостереження.

Аня веде спостереження.

Санаторій "Лісова пісня".

Санаторій “Лісова пісня”.

Південий беріг Світязя (Гряда).

Південий беріг Світязя (Гряда).

Водний лігерад...

Водний лігерад…

Скрізь торгуют сувенірами.

Скрізь торгуют сувенірами.

Ось так завантажили "Audi".

Ось так завантажили “Audi”.

І Сергію ще було місце.

І Сергію ще було місце.

4 відгуків на “Туристична перлина Волині – озеро Світязь” – 8 – 11 серпня.

  1. Паша! Спасибо, что встретил, принял, проводил! Благодаря тебе я побывал в новых местах,узнал много интересного, познакомился с приятными людьми! Хочется также отметить , что все время когда мы были в Ковеле, жена Павла – Надежда кормила нас вкусной домашней едой! Она не только готовила и привозила еду к нам в лагерь, но и старалась дать с собой в дорогу вкусняшки! Благодаря этой гостеприимной женщине, мы были избавлены от проблем с приготовлением пищи! Большое ей спасибо!

  2. Звичайно, читати не те ж саме, що бути в таборі… Але видно, що все було організовано дуже класно! За цей короткий проміжок часу велоентузіасти змогли узяти участь у багатьох заходах приурочених табору, побачити багато історичних пам’яток, відвідати музеї, проїхатися якісними дорогами та добре відтягнутися на природі. Ну і, звичайно, поспілкуватися! Павлу Недільському – РЕСПЕКТ за якісно спланований і проведений табір! Велика подяка за звіти і фотоматеріали – перечитав із задоволенням!

    P.S. Не знаю, коли зможу потрапити на подібне свято – хіба сам його проведу… :)

  3. Велике дякую , Павле , за організацію велосвята,це для мене було дуже цікавим досвідом. Буду шукати можливості якось попадати на подібні велозаходи.

Напишіть відгук