Процес пішов

Потроху йде робота по веломобілю.

Виготовили із сином першу раму а по ній стапель для майбутніх виробів. І не довго думаючи закріпив її на поворотному пристрої і зробив макет корпуса.

Можете оцінити вигляд і прокоментувати.

Заїхав Микола у гості

А ось і моя помічниця!

Без неї було б важко.

Ну і я теж щось робив.

експерименти з формовкою

Коли закінчив шпаклювати то провів експерименти з формовкою меблевої плівки і трохи розчарувався адже верхня частина корпуса дуже висока і при формуванні плівка настільки розтягується що стає тонка як целофан. Не знаю як подолати цю проблему і що робити далі. Однозначно я буду утеплювати верхню частину корпуса монтажною піною і вона надасть міцності плівкі але не “целофану” . Спершу я подумав що меблева плівка це невдала ідея і що варто робити матрицю не під вакумну формовку а під склопластиковий корпус , проте склопластик нехай навіть і у один-два шари це усеодно дорого та довго та ще кольорові гелькоути або фарбування…

А плівка це готова чистова поверхня у кольорі.Тому на даний момент я налаштований робити так як задумав – формувати плівку , адже я її вже купив і подивлюсь що вийде насправді а не у експерименті. У гіршому випадку я підсилю слабкі місця склопластиком а у самому гіршому буду формувати і верхню частину корпуса з кольорового , відносно товстого АВС пластика.

Правда попереду у мене цікава робота з якою я ніколи не стикався це скопластик і формовка і що чекати я навіть боюсь уявити!

Можливо у когось є конструктивні ідеї або поради то буду радий почитати.

10 коментарів до “Процес пішов

  1. Привет Сергей! Рад, что у тебя дело движется. Думаю, что с такой помощницей тебе вообще делать ничего не пришлось! К сожалению с пластиком дела не имел. Может пленку взять в два-три слоя.

  2. А я радий що на сайт ще хтось заходить !
    Здається я знайшов вихід – буду розтягувати не 70 см плівки а 110см , правда це дорожче але сподіваюсь що вийде.
    Дуже важко робити матрицю – довго не міг її уявити не те що зробити , але завтра почну вже виклеювати.

  3. Да ні , переднє ліве ведуче а заднє кероване – але ти певно це і мав на увазі.
    Рама з тоншої труби 38*1,2мм, задня підвіска інша і сидіння гамак щоби легше та дешевше .
    На сьогодні зняв матрицю з верха і готуюсь формувати.

  4. Пане Сергiю !
    Скiльки балончикiв рожевої пiни було використано для виготовлення “болвану” ?

  5. Пішло два балони рожевої та ще третя частина балона кремової. Я використовував залишки пінопласту а якщо брати нові листи то одного балона вистачить (дорожчої ).

  6. Дякую, пане Сергiю !
    Це в межах, що можу собi дозволити.
    Iз зацiкавленням чекаю на вiддiлення “болвану” вiд несучої рами.

  7. Матриця не відклеїлася і її довелося відшкрябувати і шпаклювати .
    Я не раджу будувати самому веломобіль бо з першого разу він не вийде або вийде доробало – важкий та неїдучий!
    І це сто відсотків так!
    Якщо ще й робити це з невеликим бюджетом то витратьте краще ці кошти на велоподорожі на велосипеді , нехай і самому звичайному – так ви отримаєте кучу емоцій та насолоди!
    А якщо грошей побільше то купіть краще готовий веломобіль і він точно буде їздити!
    Я планую заробляти на виробництві тому змирився з тим що у цю справу потрібно вкласти певні кошти у тому числі по суті викинути на експерименти і помилки !
    Повторюю, що якби я просто хотів собі веломобіль щоби кататися то дешевше було б купити його у Олексія або привезти б/у з Європи!

  8. Мої вітання! Дуже довго діставався сього сайту, але врешті я тут, чому дуже радий. Ні, веломобіль-не моя тема, але лігеради- саме те.

  9. Пане Сергiй Семенчук !
    Дозвольте Вас трохи пiдтримати.
    Виготовлення власне веломобiля – це творчiй процес, який несе задоволення не лише результатом, а й самим процесом.
    Тут не мае значення – якi параметри вироба досягнутi, Ви ж не ставили собi повноцiнне тактико-технiчне завдання. Мае значення просування до мети, до мрii, якщо так можна говорити.
    Створення товарного продукта, який ще й може конкурувати з аналогами – це вже зовсiм iнша справа, з творостю та натхненням нiчого загального нема, як максимум – iнженерне ремесло, круто замiшане на економiцi.
    Тому, не сумуйте з приводу деяких особливостей Вашоi справи.
    Ви ж не робили економiчного аналiза за обиранням технологiчних процесiв,
    Ви спробували – та просуваетесь далi !
    Невже не навне задоволення вiд роботи у майстернi ?
    На мою думку, це найголовнiше.

Залишити відповідь