Хочу поділитись своїми думками , досвідом експлуатації та перспективами  на майбутнє. Менше року я маю таку незвичну техніку і весь цей час я активно їздив і міг порівнювати між собою свої апарати. Цей текст на 3 сторінки дрібним шрифтом.

Почну з трайку. Перші враження у мене були дуже суперечливі. Я розумів що він вийшов важкий але чим більше я їздив то легше їхалось , хоча у перші дні я їздив швидко і на високих передачах а потім почав їздити більш повільно – прочитав «страшилку» про коліна. Правда у гору вага дуже давалась в знаки і на поганій дорозі теж. Як не прикро але погані дороги у нас рідкість бо більше дуже поганих . Мій трайк так і не зламався. По суті у цій конструкції нічому ламатись бо запас міцності неабиякий – я ж нічого не розраховував і ні з ким не радився зробив і все. Якщо прибрати заднє гальмо яке вбиває покришку то це чудовий апарат для прокату і не тільки розважального виду у парках та скверах а і як спортивний снаряд для фітнесу.

Чи можна використовувати для побуту? – Навряд чи , тому що він громіздкий , призначений для хорошої погоди і у населеному пункті для коротких поїздок значно кращий «рогатий» – звичайний велосипед. Він легший , швидший і більш помітний на дорозі!

Чи можна використовувати для поїздок на роботу? – якщо по місту то ні , якщо до 5 км за містом також ні а якщо більше 10 км за містом то так. Справа у тому що для їзди на трайку потрібен змінний одяг бо тіло в одязі а особливо спина пітніють. Перевдягатись заради 10-ти хвилинної поїздки не розумно а на рогатому спина за цей час не спітніє. Поїздки 10-30 км саме для нього. Особисто я коли проїду 14 км на роботу хочу ще хоч трохи проїхатись а 30 км їду взагалі без зупинок а далі хоч ліс грузити – тіло повністю готове до роботи. (я не офісний працівник – основна моя робота носити та складати меблі )

Чи підходить для подорожей? – думаю що підходить. Можна доробити багажники але і до тієї рами що є я прив’язую 2 пакунки і на верх мішок цементу і в перед! Те що важкий компенсується міцністю та надійністю.  Літом спробую приладнати тент від сонця на двох палках від палатки – рама це дозволяє зробити досить просто.

Чи підходить для спорту? – Для перегонів ні , а для фітнесу навіть дуже , особливо тим хто хоче тренуватись лежачи.

Чи можна встановити електропривод? – технічно можна але сенсу не бачу. Буду мати ще важче «доробало» яке не знаєш як використовувати.

Які основні плюси? – надійний , маневрений, дешевий, простий –  можна використовувати самі дешеві велосипедні компоненти (я на таких їзджу) ,ремонтопридатність – велосипедні запчастини підходять без переробки, те що зламається – легко підварити навіть інвертором.

Основні недоліки? – дешевий вигляд (саморобний ,фарбований кистю), важкий і громіздкий – нікуди не влазить а розбирати довго.

Думаю досить уваги для прокатного трайка тому перейду до веломобіля.

Якщо коротко то мій корпусний веломобіль один суцільний недолік. Трайк з якого я його зробив був чудовою іграшкою для дітей а я зробив з нього монстра!  Сорок один кілограм, аеродинаміка паровоза, капот вище горизонту та запітнілий ковпак – це ще не усі його родзинки бо останній раз я на ньому проїхав 50 км за 3 го 20хв – тепер маєте уяву про швидкість цього чуда!

Давайте поговоримо про інший веломобіль а цей залишимо без уваги.

Перш за все цікавить зберігання веломобіля.

Якщо у вас будинок та гараж то це чудово а якщо квартира? Тут проблема якщо ви один але якщо у вас є ще хоча б 3 або 5 таких самих веломобілістів-сусідів то можна збудувати у дворі вело-гаражі. Веломобіль можна зберігати під кутом десь 45* тоді гараж зробити з профнастилу та досок а каркас до якого вони кріпляться вигнути з плоских труб. Зі схеми видно що гараж стоїть на газоні біля бордюру а ворота відкидаються наче трап на дорогу. Довжина гаража 3-6метрів, по метру на кожен веломобіль і у кожного свої ворота-трап із своїм замком. З заду гаража можна влаштувати лавку з накриттям для невдоволених бабок-сусідів. Конструкція на 6 метрів займе стільки ж місця на газоні як джип але у неї сховається транспорт для 6-ти людей! Добре було б іще підвести електрику.

Конструкція веломобіля.

Маса. Я спокійно їду на трайку 32 кг. Якщо веломобіль обтічної форми стільки важитиме то це ракета! Ще є можливість встановити дорожчі компоненти та підкачати колеса. Проте перший трайк важив 28 кг і якщо його конструкцію облегшити максимально але з розумом то буде 24. Корпус також можна вмістити у 8кг і повинно  вийти 32 при хорошій міцності! Встановивши електропривід (а він необхідний для пересічного водія , це ми фанати) на літієвих акб маса буде 41кг. Навіть коли сядуть акумулятори можна проїхати 50км лише на педалях – я ж їзджу!

Схема. Мені дуже подобається та конструкція яку я використав через трансмісію за межами корпусу. Все що брудне , шумить і необхідно обслуговувати знаходиться зовні . В кабіні лише педалі та зручні важелі керування. Я не їздив з аватаром чи хомяком але мені подобається тримати руки на підлокітниках! Заднє керування це не лише маневреність а і простота та надійність.

Корпус. Не знаю як вам а мені подобається мій пінопластовий корпус. Останній раз я їздив при температурі -5*С у резинових тапках з літнім носком!

При +2*С я був у шортах та футболці а в мороз злякався і взяв штани та кофту і запарився! У кабіні я вожу зимовий одяг і взуття і вони лишаються теплими. Вода також не перемерзає да і взагалі комфортно. Проблема коли сідаєш у холодний веломобіль то перші 5 км трохи не комфортно  тому потрібно в кабіну помістити фен для волосся і увімкнути на 5 хвилин перед виїздом. Якщо його вірно встановити то він може сушити сидіння під час зупинок якщо є доступ до розетки. Ще мій корпус не перегрівається сонцем і повністю герметичний знизу тому я люблю їздити у дощ і спеціально їду по калюжах! Хвилі бруду з під коліс автівок мене лише веселять!

!

Обладнання. Їхати у корпусі без поворотів та сигналу вкрай небезпечно тому потрібно встановити світлодіодні покажчики повороту , габарити , стоп-сигнал та фару і звуковий сигнал щоб його чули у автівках. (не знаю чому але моє різнокольорове лихо інколи не бачать водії бусів а на Різдво ледь я пішохода не збив – правда він теж дороги уже не бачив). Електро-обладнання можна взяти для мопеда і слід живити від літієвого акумулятора 12В від дриля. (Купити дриль з двома акумуляторами та зарядним коштує дешевше ніж просто 2 акумулятори) як резервне живлення можна 8 пальчикових батарейок.

Вигляд. Більш за все веломобіль буде мати яскраву одноколірну верхню частину і сіру або чорну нижню. Розміри корпусу стануть більш обтічні та менші але усе одно більші ніж у спортивних європейських веломобілів – посадка повинна бути зручною а у середині необхідний вільний простір. Голова повинна знаходитись у пінопластовій кабіні – як зараз у мене, так безпечно навіть без велошолома. У теплу пору сонцезахисний посадочний люк буде закриватись а лице буде відкрите. Можливо буде опускатись затемнене пластикове забрало від сонця або прозоре від дощу. У холодну пору буде подібний до мого ковпак але зараз проводжу експерименти з дво- та тришаровим заскленням з метою запобігання запотіванню. Колеса лишаються відкриті але на задньому обов’язково щиток а на передніх нарешті придумав як встановити гальма які виконуватимуть функцію щитка і бризговика.

Навіть мій веломобіль з невеличкої гірки легко їде 30 тому встановивши електропривід на удосконаленому веломобілі можна буде їхати з мінімальними зусиллями досить швидко. Версія чисто на педалях буде пріоритетною і доступнішою. Якщо ви дочитали до цього місця то нікому не кажіть що коштуватиме такий веломобіль п’ятсот євро бо мене закидають замовленнями і я набравши завдатків утечу за кордон.

Призначення. На трайку я вільно їздив по вулицях різних міст зі спокійним трафіком. По дорогах їхав як на автівці повертаючи ліворуч , перелаштовуючись , час від часу виїжджав на тротуар або на пішохідні переходи – головне старатись нікому не заважати і переконуватись що водії тебе бачать і розуміють твої маневри. На веломобілі робити це простіше бо він більш видимий , має світлові покажчики а з електроприводом стане більш динамічний. Огляд навіть з моєї кабіни чудовий і коли звикаєш користуватись дзеркалами то проблем між автівками на дорозі не виникатиме. У крайньому випадку водія захищають бокові металеві труби рами та пінопластовий корпус.

У моєму веломобілі досить широкий люк з більшим вирізом праворуч для легшої посадки і окрема труба на дні щоби ставати брудними ногами на неї а не на сидіння при посадкі-висадкі тому використовувати такий апарат навіть для коротких поїздок досить зручно.

Тепер уявімо ситуацію№1 : на вулиці пізня осінь , вам потрібно на роботу 5 км по місту. Ви виходите з під’їзду з акумулятором від дриля , підходите до воріт свого гаражика і опускаєте трап на дорогу , впихаєте вилку веломобіля у розетку гаража 220В і фен прогріває салон та сидіння а ТЕН кип’ятить 2 літри води яка буде гріти повітря для обдуву лобового скла. Все за хвилину нагрілось , від’єднали, вивели його на вулицю , зняли верхній одяг, сіли , приєднали заряджений дома  акумулятор дриля  і крутимо педалі до роботи. Ковпак починає запотівати лише за 10 хв інтенсивного педалювання коли починає пітніти тіло , від дихання він пітніє мало! При потребі на перехрестях вмикаємо обдув від акумулятора.

Ситуація № 2: та сама осінь а вам потрібно до товариша за 100 км. Ви вже виходите з будинку з акумулятором для двигуна , у сумкі теплий одяг а на вас шорти , футболка і верхній одяг. Так само прогріли , під’єднали , розділись, сіли та поїхали . Якщо комфортно педалювати і використовувати акумулятор цю відстань можна подолати за 3 години. Можна зробити зупинку на бензозаправці де під єднатись до розетки 220В (як правило на заправках є звичайні розетки для компресорів) щоби просушити салон , підзарядити акумулятор двигуна і нагріти воду а самому попити кави 20 хв. Якщо зробити це на заправці не дозволять правила безпеки то можливо зупинитись біля придорожнього кафе або магазину.

Ситуація №3.Веломобіль весь у рекламі стоїть перед піцерією і заряджається. Виходить працівник з термо-контейнером закріплює його одним легким рухом на веломобілі , прогріває , від’єднує і їде на доставку. Біля клієнта знімає контейнер , ставить веломобіль на сигналізацію і йде. Прийшов , під’єднав і поїхав до наступного клієнта. При цьому основна користь від реклами на веломобілі бо цей транспорт привертає увагу усіх без винятку! Мене постійно фотографують , знімають та роздивляються – це навіть набридає.

Ось це мій план популяризації HPV , тільки я його розробив для реальних людей а не міфічних персонажів які десь ,колись, побачать і можливо захочуть продати авто ,назбирати шалену суму і купити заморське чудо щоби показати усім як я люблю природу і який я молодець бла-бла-бла!  У європеських виробників з року в рік падають продажі їхніх велотачок бо покупці-фанати кінчаються! Товар повинен бути зручний , комфортний і доступний щоби його купували усі підряд і масово!

Мені дуже потрібна підтримка порадами та думками стосовно вищеописаного тому пишіть коментарі та повертайте мене від мрії на землю.