Викладаю на ваш розсуд моє бачення подальшого розвитку “Українського HPV-клубу” стосовно участі конструкторів та ентузіастів руху HPV (тобто нас з вами) у різноманітних заходах та подіях – як тих, що ми самі організовуємо, так і сторонніх, де ми теж маємо можливість прийняти участь.

Все, що тут написано — це лише моя особиста думка, моє особисте бачення, і я нікому його не нав’язую, лише пропоную ідеї та “матеріал для роздумів”.

---

Перше. “Табір велоконструкторів”

Пропоную у нинішньому році спробувати формат зборів “ТВД”, тобто “табір вихідного дня”. Час проведення такого табору – два або три дні (вихідні дні або п’ятниця, субота, неділя). Розташування – базовий табір на подвір’ї чи біля майстерні організатора “табору”. Основна мета – по максимуму використати можливості “живого спілкування”, тобто виконати те, що принципово неможливо зробити через інтернет чи інші засоби зв’язку. У першу чергу — реальне випробування HPV-техніки один одного.

Переваг у такого варіанта багато:
— менше навантаження на “приймаючу сторону”
— більше бажаючіх зможе приїхати у табір – тих, хто не може покинути роботу чи домівку на більший термін
— за один сезон можна буде провести декілька зборів

Наскільки я пам’ятаю, у минулому році виявили бажання приймати у себе “табір велоконструкторів – 2018” троє наших активістів: Сергій Семенчук, Михайло Девдера та Руслан Семків (хлопці, якщо я помиляюсь, то виправте мене, будь ласка). Протягом літа 2018 року можна буде влаштувати “табір вихідного дня” тричі – зібратися у кожного з організаторів. Треба лише заздалегідь спланувати час зборів таким чином, щоб не заважати один одному та хоча б трохи “рознести в часі” ці події. Зрозуміло, що далеко не всі наші активісти зможуть бути присутніми на всіх трьох “таборах”, але якщо кожен бажаючій побуває хоча б на одному “таборі” — то це вже буде набагато краще, ніж зовсім нікуди не їхати…

Програму таких зборів треба продумати та розпланувати заздалегідь, щоб дарма не витрачати часу (якого і так буде обмаль) та встигнути зробити якнайбільше корисних справ. Виїзди з табору — потрібні, але не є головною метою такого заходу. Можна, наприклад, виїхати з суто практичними намірами до найближчого ярмарку — придбати продукти харчування, можна відвідати якісь місцеві історичні, культурні чи природні пам’ятки, якщо вони справді цікаві та заслуговують на нашу увагу. Але кожен виїзд повинен мати за мету випробування “чужої” техніки та набуття нового “особистого досвіду” кожного учасника.

Наведу приклади із власного досвіду. Мені надовго запам’ятались події “Табору велоконструкторів-2015”, коли всі ми спробували опанувати техніку один одного. Найбільше емоцій та складностей у всіх викликав “Флєвобайк” Сергія Муравйова. Також багатьом сподобався “Бобер” Ігоря Міроненка — на ньому поїхати виходило значно легше, ніж на “Флевобайку”, але не менш цікаво. Під час “Табору-2016” одного разу я віддав свій лігерад іншому учаснику, а сам проїхав весь маршрут від міста Ковеля до озера Уховецького на трайку конструкції Павла Недільського. Також мене вразила моя перша поїздка разом з Олексієм Ганшиним на його “Гармонії” після встановлення на ній додаткового ектроприводу. І це — далеко не всі приклади! І я мушу сказати, що саме ці ситуації, саме ці події не просто надали мені нового досвіду та нових знань, але й вимусили змінити свої особисті плани стосовно майбутніх власних проектів HPV-техніки.

Тому я вважаю, що під час наших зборів у “Таборі велоконструкторів” саме таким справам треба приділяти якнайбільше часу.

---

Друге. Наша участь у різноманітних виставках, фестивалях, веломарафонах та інше.

У попередні роки у цьому напрямку у нас начебто не було досить помітної активності — в основному лише “велодень” та “Одеська сотка”, але рік 2017 приніс нам відразу декілька відкриттів. Сподіваюсь, що рік нинішній буде ще більш результативним. На даний момент маємо таку інформацію з цього приводу.

---

Ігор Моршалов пропонує прийняти участь у веломарафоні “Поліська Січ”, що має проходити з 26 по 28 травня у Рівненській області. На офіційному сайті цієї події вже є інформація про сам марафон, викладено маршрут, працює форма реєстрації учасників. Звісно, задумка дуже гарна, і захід має бути цікавим, але участь у цьому веломарафоні є платною і коштує від 450 до 800 гривень в залежності від дати реєстрації. А от чи можна проїхати цей марафон разом з його учасниками, але “сам по собі”, без офіційної реєстрації (наприклад, багато хто робить так на “Одеській сотці”) — про це на їхньому сайті нічого не сказано. До того ж термін проведення марафону деяким людям буде не зручний, бо зазвичай 25-го травня у школах проходять “останні дзвоники”, а вже 26-го вранці треба бути на старті марафону. Саме з цієї причини особисто я не зможу прийняти участь у цій події…

---

Фестиваль старовинної та екзотичної автомототехніки OldCarLand у 2017 році проходив двічі – з 30 травня по 3 червня та з 29 вересня по 1 жовтня. Цей фестиваль проводиться у Києві з 2014 року, аде HPV-техніка з’явилася там лише у 2017 завдяки полтавчанину Виталію Семіохіну. У нинішньому році фестивать теж буде проводится – зараз анонсовано проведення з 27 квітня по 1 травня. Участь у цьому фестивалі безкоштовна, але про місце для ночівлі під час проведення заходу треба буде подбати самому.

---

У місті Дніпро торік пройшов шоу-фестиваль MonsterСars UA – 2017, де свої “витвори технічного мистецтва” представляв Сергій Петренко з міста Кропивницький. І йому цей фестиваль дуже сподобався — настільки, що Сергій планує створити якийсь “прикольний” лігерад або трайк саме для участі у MonsterСars UA – 2018. Цікаво те, що організатори цього шоу самі вийшли на наш HPV-клуб та запросили прийняти участь у їхньому заході. І ще, наскільки мені відомо, організатори навіть відшкодували Сергієві кошти, які він витратив на дорогу на на проживання. Подивитися фото та почитати звіти можна сторінці Сергія Петренка у соціальній мережі Facebook.
На даний час вже відома запланована дата проведення MonsterСars UA – 2018 – це друге та третє червня 2018 року.

Офіційна сторінка MonsterСars UA – 2018 у соціальній мережі Facebook:

https://www.facebook.com/monstercarsua/

---

Фестиваль народних мистецтв “Будянський ярмарок” проводиться вже 12 років поспіль. Місце проведення – хутір Буда Чигиринського району Черкаської області, час проведення – друга половина вересня (зазвичай два дні — субота та неділя). Досі виходило, що у цьому заході приймав участь лише Олексій Ганшин разом зі своєю родиною, але у мене є сподівання, що ця традиція зміниться на краще. Мені самому було б дуже цікаво там побувати — спробую відвідати цей фестиваль у нинішньому році.

Можливо, у поточному році будуть організовані ще якість нові шоу чи фестивалі, де ми зможемо представити свою техніку. Треба буде спостерігати за такими новинами…

---

І нарешті, моя давня мрія – провести “табір” чи “збори” разом з активістами електромобільного руху. В Україні цей рух також досить активно працює, розвивається, проводить збори ентузіастів, приймає участь у різноманітних виставках та фестивалях, як і наш HPV-клуб. Існує офіційно зареєстрована громадська організація “Клуб електромобілістів “Електро-Автосам””.

Для початку було б гарно або нам побувати на зборах “клубу електромобілістів”, або навпаки – запросити їх до нашого “табору”. Зрозуміло, що просто так це не робиться – треба заздалегідь домовлятися, готуватися та погоджувати усі дії, але й нічого надто складного чи неможливого у цьому також немає. Маю думку, що нам є що розповісти та показати електромобілістам, а тим більш є чому у них повчитися.

---

Третє. Велопохід на HPV-техніці, відокремлений від “Табору велоконструкторів”.

Я вже писав на клубному сайті про доцільність відокремлення “табору” від “походу”. Повторювати те, що було написано раніше, я не буду, краще викладу лише основні ідеї.
На відміну від табору, похід має інший формат та трохи іншу мету:
— випробувати свою техніку та себе самого на складних маршрутах
— побачити цікаві місця, культурні пам’ятки, незвичні природні явища — все, що заслуговує уваги на маршруті походу
— отримувати задоволення від самого походу: зупинитися на відпочинок і ночівлю у мальовничому місці, скупатися в річці, приготувати їжу на багатті, відзняти чудові фото та відеоматеріали
— звісно, похід, так само як і табір — це гарна нагода спробувати техніку, створену іншими конструкторами, та надати власну техніку для випробування, але у поході це не є головною метою усього заходу
— познайомитися особисто та поспілкуватися з ентузіастами-однодумцями у реальному житті — це також спільна мета як табору, так і походу.

На даний момент у нас начебто немає бажаючих організувати не табір, а саме “похід-2018”. Можливо, до літа ще з’являться цікаві пропозиції. В любому разі не обов’язково прив’язувати місце старта чи фінішу похода до місця проживання організатора походу чи когось із його учасників – мені здається, що ми зможемо бути у поході повністю “автономними” – у цьому є своя цікавість.
Стосовно маршруту та місцевості, де пройде похід — це залежить лише від організатора цього походу, або у разі його відсутності – від “колективної думки” усіх учасників мандрівки. Україна досить велика, тут є безліч усіляких цікавих місць, які хотілося б відвідати. Але якщо вас цікавить моє особисте побажання, то я хочу ще раз побувати у Карпатах, але, ясна річ, не повторювати маршрут “Табору-2017”, а побачити зовсім інші місця, проїхатись іншим маршрутом, хоча б раз піднятись повище у гори…