Доброго дня.
Сьогодні зважив свій «лісапет» і дещо розстроївся. Маса у 32 кг трохи завелика і мені стало зрозуміло чому так важко на ньому їхати під гірку.
Можливо ситуацію спасає те що для прокату він піде , адже навіть 9-ти річні діти що ледь дістають до педалей легко їздять на середній передачі по рівному асфальті. Також виявилось що з точки зору безпеки конструкція не найгірша , адже ноги та тіло захищені трубами ф-50*1.2мм. і при зіткненні чи самих веломобілів чи з перешкодами серйозних травм можна уникнути. Можна було б використовувати тонші труби та менше заліза лишати на осях та втулках але наші дороги та відсутність з’їздів з бордюрів не дають шансів для виживання такої конструкції.
У такому випадку будемо дивитись на пару : велосипедист/веломобіль і якщо вагу та надійність останнього змінити важко то вагу та фізичну витривалість першого можна легко покращити і для цього їм необхідно лише частіше бути разом.
На одному апараті я поставив дискове гальмо на праве колесо оскільки при гальмуванні лише заднім яке є керуючим – воно перестає крутитись і машинка стає некерована.
Коли їхав син і різко загальмував то його розвернуло на 90* а коли різко гальмував я то не розвертало адже я важчий і на заднє колесо більше ваги , але навантаження на вилку явно критичне. Поставити гальма на ліве колесо не вийде тому доведеться тормозити плавно.
Передня підвіска працює дуже м’яко , можна сміливо стрибати з бордюру але берегти п’яти бо каретка низько а задня підвіска завдяки самій дешевій вилкі досить жорстка хоча це залежить від ваги та положення тіла велосипедиста.
Тепер про характеристики. Вага без багажників та щитків 32 кг.
Довжина 2200мм, ширина 900мм , висота 970мм, колія 760мм,
База 1250 мм , кліренс 200 висота каретки над землею у вільному стані 340мм . радіус розвороту по зовнішньому колесу 2200мм (діаметр 4400мм) . Зірки передні 48/38/28 а задні шестирик один шімано а на другому також китай тільки втричі дешевший – вирішив перевірити різницю. Передач насправді не 18 а менше. Перекидка лише на задніх зірках – практика показала що цього достатньо хоча апарат «для себе» потрібно робити і з передніми перекидками.
Взагалі то можна сміливо зменшити колію при цьому сидіння опустити хоч до землі і машинка не буде перекидатись але комфорту при їзді ніякого тому я так не роблю.
Довжину також можна зменшити вигнувши сильніше труби.
Їхати досить комфортно але сидіння для лежачого положення а стоять у напівсидячому тому трохи сповзаєш. Труби з боків підтримують а при різких маневрах верхня частина крісла нахиляється і тримаючись ліктями за трубу можна зміщати центр ваги. Покатушки на ньому дуже прикольні тому і виникла ідея з вело прокатом.
Щодо швидкості то не скажу. З пологої гірки на відрізку метрів 700 розганяв до 40 а може і більше – встановлю спідометр напишу. Ями на дорозі пролітає безпечно. Заднє керування клопоту не створює – керуєш як танком. Апарат дуже маневрений через декілька хвилин тренувань можна проїхати з зазором у 5 см , але слід пам’ятати що при повороті закидає зад і не зачепити припарковані авто та пішоходів.
Для прокату зробив 4 рами – дві рами ще висять а два апарати уже їздять. Звісно що вигляд кустарний але не швидкість це не впливає.
За ці декілька днів підходив один місцевий керівник гуртка Юного Техніка і здивувався що ще хтось крім нього робить веломобілі. Він вже 2 роки їздить , діти його бачили а я ні , обіцяв приїхати показати. Спробував їхати на моєму але враження не дуже бо незвичне керування да і їхати не було де бо у базарний день тут людно.
Давав їхати підліткам – але сучасні діти спілкуються лише через соцмережі і розваги усі лише там тому емоцій від справжніх перегонів не відчувають . Я навіть сумніваюсь чи окупить себе цей «бізнес». Син привів однокласників то ганяли вони скільки могли фізично – їм сподобалось і мені також. Цікаво як там зранку чи боліли мязи ніг та прес бо положення досить специфічне і працюють саме ті мязи які відповідають за фігуру.
До речі , з десяток жіночок які погодились проїхатись були у захваті від траспорту. Сподіваюсь що «спортсменки» від 20 до 40-ка років і будуть моїми основними клієнтами адже стрибати годину за 60 гривень у душному спортзалі і покататись по лісовій дорозі наче сидячи у дивані за 15 грн це різні речі.
До мене звернулись з пропозицією виготовляти такі веломобілі. Можливості їхнього виробництва 3-5 штук за тиждень . Роздрібна ціна повністю укомплектованого, готового до поїздки веломобіля 8-9 тис.грн в залежності від комплектації та виду фарбування.
Не сильно віриться що за такі гроші хтось захоче купувати але для прокату це досить непогано.
Вітаю Сергію! Дуже незвичайно! Класс! Тільки вага девайсу -сум сумний. Чому так?
Задумка очень”вкусная”. Передняя подвеска наталкивает на размышления … И вообще – “солнечный” аппарат! Супер. Хотелось бы прокатиться и затестить заднеоуправляемость. Сорри за русский … Пишу с телефона. Украинского нет..
Та я і сам розумію що “сумний”. Питання до досвідчених – а яка вага оптимальна для трайка з повною підвіскою?
Я розумію російську і при потребі розмовляю та пишу. Заднє кероване колесо добавляє маневреності а їдеш як зазвичай. Пізніше зроблю відео і все стане зрозуміло.
Подвеска супер, по идее трайк должен входить в поворот с наклоном. Но решение с шатунами выглядит хлипко, хотя и просто. Давно на сайте не было такого оригинального решения! Интересно было бы проехать! Где Вы находитесь териториально?
Знаходжусь у Хмельницькій області місто енергетиків Нетішин. Це за 50 км від Рівного. На електричкі Київ-Рівне сходити на станції Кривин. Завжди буду радий гостям!
В повороті нахиляю тіло і можна навіть дрифтувати , дочекайтесь відео. Шатуни гнулись підсилив квадратом 10*10мм а довгий 12*12мм. Певно ось ці підсилення з запасом і додають ваги адже самих труб у рамі лише 8 кг.
Доброго дня, Сергію.
мій тел. 067-380-42-90.
можливо сьогодні після роботи спробувати Ваш апарат?
Спробувати можна завжди.
Добавив відео!
Щойно встановив спідометра налаштував на 26 колеса. По рівнині без напрягу можна розігнати до 34 . Їхав на невеликий підйом 20-24 км/год а спускався з нього на усі сили 44 км/год. Син на рівнині розігнав до 26.5 км/год.
)сь такі результати 32-кілограмового монстра.
Також нагадаю що 14 км проїхав на ньому за 35хв – засікав годинником та спідометром авто.
Також оправдалися мої здогадки щодо безпеки. Учора катались тоє хлопчаків то один перевернувся , другий врізався у магазинчик а третього протаранили іншим веломобілем. Висновок – велосипеди мають бути залізні!
Вітаю, Сергію! Дякую вам за цікаву та змістовну розповідь з фотографіями! У вас вийшов насправді оригінальний, сповнений нестандартних рішень трайк. Мені сподобалася простота трансмісії, форма просторової рами та зовнішні вигляд.
Ви запитували про масу, я теж не можу позбутися магічного числа 32 кг – останній мій трайк-повнопідвіс із багажником та щитками мав таку ж масу. І найперша модель теж була 32 кг. (Обидві розробки описані на сайті) Думаю в цьому питанні нам треба орієнтуватися на Олексія Ганшина, його повнопідвіс важить 24-25 кг (без багажника і щитків).
Ціна, яку ви назвали цілком адекватна, просто треба шукати ринок, покупців.
Тепер трохи порад та думок з приводу вашого трайка. Можете їх ігнорувати – це мої суб’єктивні судження. 1. Для розширення швидкісного і тягового діапазону обов’язково потрібно використовувати три зірки шатунів (про це ви писали) – тут нікуди не дінешся. Навіть на звичайному велосипеді середньої зірки не вистачить і при використанні усіх зірок трищітки. 2. Згоден з barmaley1754 – конструкція шатунів виглядає не надійно. На вісь лівого шатуна припадає чимале зусилля на скручування. Цей вузол можна було б розвантажити за рахунок додаткової точки опори з протилежного боку від вузла каретки. 3. При деякому допрацюванні важелів передньої підвіски можлива установка гальм v-brake на обидва колеса. 4. Передня вилка, яка встановлена ззаду працювати на пом’якшення ударів не буде. І справа не лише в її вартості але й у тому, що вона менш навантажена (три колеса, а не два) і її кут у вашому варіанті більш “тупий” ніж на велосипедах. Тут потрібна якась саморобна вилка типу тих, що стоять на чоперах старої школи. Вам бажаю успіху і нових творчих цікавих ідей!
Дякую за коментар. 100% спереді потрібно 3 зірки і у мене вони стоять, просто перекидки немає а роблю це рукою. Я мав на увазі що для катання у прокаті багато перемикачів не потрібно бо не усі діти розуміють як перемикати а якщо їздити самому то вони просто необхідні. У першій статті я викладав відео де їду по лісі між дерев – там постійно перемикаєш передачі.
щодо шатунів то спершу я поставив звичайні і відразу вони зігнулись. На цих двох доварив прути та загартував і поки тримаються. Більш міцніша конструкція може виявитися ще важчою. Учора віддав комплект запчастин на ще один апарат для хлопців які хочуть їх виготовляти , у них є кузня і пропонують зробити свої шатуни – побачимо що вийде. Додаткова точка опори створює проблеми з центруванням тому не хочеться замість руху у перед тратити сили на згинання шатунів.
Вібрейки це жахливі гальма. Після дощу вони пищать як скаженні і для безшумного велосипеда це зайве. Достатньо тих що є а для екстримальних випадків можна допомогти ногами – у мене ногам нічого не заважає.
У першому хромованому апараті розподіл навантажень був іншим і вилка дуже добре пружинила у цьому я дещо змінив і вилка працює інакше хоча тормозить краще.
Кут вилки тупіший бо у велосипеді потрібно їхати без рук а у мому випадку потрібне менше навантаження на кермо тому точка контакту колеса та дороги має співпадати з віссю вилки.
Щодо творчих успіхів то чесно кажучи не думаю що щось захочу ще мудрувати бо це заняття дороге задоволення як на мої доходи. Якби на велосипедах заробив би хоча б тисячу то спробував би зробити закритий трайк. Я обдумую технологію яка геть не схожа на європейські – можна зробити закритий корпус у якому літом не спекотно, зимою не холодно , який захищатиме від травм а собівартість 100 баксів. Кольори – будь-які а готовий беде за 10 хв і через день можна їхати. Правда вага збільшиться до 40 кг тому потрібен електропривід . Літієві акумулятори потягнуть на 400 і ціна виробу буде 1000-1100. Хто таке купуватиме незнаю , але як введуть європейську швидкість у місті 50км/год та враховуючи що на велосипеді можна їхати без прав та з 14 років то можливо і є сенс у цьому.
Це ви так зараз говорите – нема сенсу щось міняти. Повірте моєму досвіду мине час і ви тіж самі речі побачите під зовсім іншим кутом.
Для когось 10 тисяч гривень це чотири зарплати, а для когось одна. Крім того ціни на бензин заставляють багатьох задуматися над альтернативними видами транспорту… Тож удачі вам!
Я спробував днями проїхатись на цьому апараті – респект конструктору!
Зручний, легкий в керуванні та маневрений.
Їхати легко і комфортно!
Пропоную автору позиціонувати його трайк як заміну туристичному велосипеду.
Успіху, Сергію!
очень интересное решение! Тормозить пятками страшно, можно оказаться под трайком с поломанными ногами. У меня был опыт… обошлось синяком и растяжением это на очень маленькой скорости в начале большого крутого спуска в Светловодске.
Очень хочу узнать подробности о вашей идее изготовления обтекателя.
Сотовый поликарбонат? Чем планируете соединять?
телефончик дадите? желательно не лайф.
Швидше за усе тормоз доведеться робити якийсь саморобний – можливо щоб кусок резини тормозив об саму покришку. Розумію що не дуже але це на екстримальний випадок а зазвичай використовувати гальмо заднього колеса. Щодо вібрейків то такий тормоз заважає знімати колесо у бік.
Ідея обтікача, а скоріше не обтікача а кабіни, це дуже теоретична ідея. Докладно не розповідатиму щоби не глузували але вона придатна для серійного а не одиничного виробництва. Скажу лише що в основі лежить процес термовакуумної формовки та пінополіуретан.
Телефон дам коли будете їхати у гості а так вважаю краще спілкуватись на сторінках сайту.
Усі варіанти обтікачів з полікарбонату та подібних матеріалів роблять веломобіль занадто саморобним і такі конструкції у серйоз не сприймаються – народ думає що це якийсь чудак їде і починають хихикати та знімати напівсерйозні сюжети у розділ цікавинок. Хоча насправді людина знайшла спосіб незалежати від нафтових та фармацевтичних магнатів і хоче з мінімумом затрат підвищити свій комфорт. Я вітаю таких людей і дуже радий що Ви є у нашій Україні! Хоча песимізму у мене теж забагато. Вже більше двох тижнів мій досить вдалий апарат висить у продажі на різних сайтах за 7тис.грн. і жодного дзвінка , стільки ж часу стоять на прокаті у Нетішині – 9 чоловік з десяти що проходять повз зупиняються щоби роздивитись , деякі навіть пробують їхати але я ще на них не заробив жодної копійки!
… я уже заплатив 5 грн. 🙂 !
– діти мої катались (6 і 9 років) , були в захваті!
(Особисто для мене цей мобіль закороткий – нога не витягується. Щоб зробити його універсальним необхідно передбачити регулювання сидіння)
Миколо , ти напевно сам дав гроші бо у базарні дні по ринку ніде кататись то ми даємо лише пробувати їхати. Трохи матиму більше часу то зроблю ще один для довгої ноги бо мені також не зручно їхати. Регулювання сидінь є але воно на гайках тому дуже довго поки відрегулюєш. Я інколи їду просто для тренування бо хочу поїхати до Рівного та назад на веломобілях – складеш компанію (без 5 гривень) ?
——->>>> Сергій Семенчук . Хочу потестувати твої веломобілі дай свій номер або перезвони мені на 0667680183
Мій номер 096-59-65-231 . Саме зараз зателефонувати не можу бо кінчились гроші а є лише хвилини на київстар. Зазвичай у самому Нетішині я щодня з 9.00 до 18.00 і їду додому у село за 14 км у сторону протилежну Рівному. На електричці їхати до станції Кривин що за 7 км від Нетішина, а якщо на автобусі то сходити на автовокзалі Нетішина. У будь-якому випадку потрібно зізвонитись наперед бо можу бути на монтажі і зустріч буде короткою.
Завжди радий гостям!
Привіт усім. Ось і я спробував покататися на веломобілі . Хочу відразу сказати , що отримав дуже багато позитивних емоцій , а також досвід водіння задньокерованого веломобіля . Давно хотів спробувати такий тип управління , а він ще був поєднаний з важелями по обидва боки водія, схоже трохи на управління “закрилками”… Як виявилось пізніше кут повороту заднього колеса регулювався вручну одним швидким рухом вниз та вверх (зміна довжини плеча важеля) – хочеш різкий поворот , тоді опускаеш важелі вниз на 10 см, а хочеш плавний поворот , тоді піднімаєш “закрилки”… Звик до цієї системи приблизно за декілька годину другу, та почав “ловити кайф” на веломобілі під час його управління. Така компоновка мені дуже сподобалась і в майбутньому теж реалізую. А наразі я запропонував Сергію приїхати вгості для проведення польових випробувань в м.Рівне на центральному майдані , де людей надзвичайно багато особливо у вихідний день.Ось декілька відео : https://youtu.be/3Wr4Ol5OIN4
https://youtu.be/1hQfdyJeVl8
https://youtu.be/XqkzR9hRSQA
Дякую Ігор за запрошення , обовязково приїду до кінця літа.
Ти чемно промовчав у коментарі про такі недоліки як відсутність дзеркала, багажника , нормального регулювання сидіння, необроблені зварні шви , китайські покришки та уся ходова. А у мене є чудова відмазка що це прокатна техніка. Хоча це трохи заважало нам проїхати 39км але враховуючи незручну відстань від сидіння до каретки ти на досить довгій дистанції розігнав до 45 км/год – напевно злякався фонтанів ” води з реактора” які окропили нас із за сильного вітру. Незважай , це жарт , вода насправді абсолютно чиста!
Два веломобілі вже місяць працюють у режимі прокатних. З 11.00 до 18.00 потік бажаючих освоїти чудо-техніку практично безперервний. В основному це діти 10-13 років та чимало до 10 років і дорослих. В результаті нещадної експлуатації вилазять недоліки : не витримують гальмівні тросики та кожухи , в результаті перекидань зламані 3 дзеркала, на веломобілі лише з одним заднім гальмом стерлась покришка бо колесо буксує при гальмуванні, зламали короткий шатун із за маленької помилки зварювальника. На рамах зявились вмятини та дірки від зіткнень а спиці потрібно рівняти та підтягувати.
З позитивних моментів те що поки ніхто з “водіїв” серйозних ушкоджень не зазнав, веломобілі не дивлячись на все ще на ходу, прокат дає роботу для моїх дітей та море емоцій для чужих! При ціні прокату 5 грн за 15-20хвилин це не стільки бізнес як популяризація НРV серед дітей міста!
До речі мої веломобілі перехожі у м. Нетішині вже сприймають як звичну річ а не дивину!