Як розкрити потенціал лігераду в повній мірі

84ac8515bd8e7359b7603481810fe559

Маючи деякий досвід лігерадних поїздок, а також його співставлення з велосипедною теорією я зміг сформулювати кілька основних принципів і порад для людей, які вирішили змінити вертикальний велосипед на лежачий.

Звикання до лігераду. Інформація для новачків.

 

Баланс

Перше, що знадобиться освоїти – тримання рівноваги. Я бачив два типи людей. Одні практично відразу відчувають баланс у новій позиції, буквально з перших метрів, для інших же потрібні більш довгі спроби. В підсумку всі, хто вчився тримати баланс на лігераді, змогли його опанувати. Навіть ті, у кого спочатку взагалі нічого не виходило.

Поради:

1 – встановити колеса меншого діаметру, щоб ви могли легко діставати до землі, не встаючи з крісла

2 – під час руління робити рухи кермом з більшою амплітудою. Велосипедисти, найчастіше, вірно відчувають напрям повороту руля, але повертають його надто слабо.

3 – використовуйте невеличкий схил, щоб лігерад міг котитись без педалювання, і ви могли деякий час, тримати ноги опущеними вниз.

Звикання до нового балансу є індивідуальним, тому неможливо сказати «поїдеш стільки-то кілометрів, і звикнеш». Критерієм може бути лише ваше відчуття впевненості. Якщо ви можете розслабитись в кріслі, їхати зі швидкістю пішохода, рулити двома пальцями – ви точно опанували лігерадний баланс.

 

 


 

Комфорт

Ода з найбільших переваг лежачого, це можливість їхати комфортно. Проте дуже важливо навчитись поводити себе правильно, щоб відчути цей комфорт.

Уявіть ситуацію, що ви лягаєте в м’яке зручне домашнє крісло, відкидаете голову назад, а під ноги підставляете м’який стільчик і розсалбяєтесь, наче хочете заснути. В такий позиції можна пробути багато годин, і не втомитись, а навпаки, відпочити. А тепер уявіть теж крісло, але тепер ви намагаєтесь не опускати голову на опору, мало того, намагаєтесь не класти спину на спинку крісла. В такому випадку ви швидко втомитесь, навіть не роблячи ніяких рухів. Дуже скоро у вас почне боліти від втоми шия.

Вертикальний велосипед привчає тримати тіло в постійному тонусі. Це і не дивно, якщо подивитись, на чому сидить велосипедист.

5062d3dec42a11b600b3586669c48c8b

Йому потрібно постійно тримати своє тіло в правильному положенні за допомогою м’язів. Такий принцип поїздок виробляє звичку, якої досить важко позбутись.

Крісло лігераду тримає ваше тіло у правильному положенні замість вас. Вам не потрібно напружуватись для того, щоб мати правильне положення. Тому дуже важливо постійно стежити за тим, щоб верхня частина тіла була розслабленою, особливо шия. Якщо ви тримаєте голову не на підголівнику – будьте впевнені, через 3-4 години шия втомиться, и почне боліти, при чому потім спирання на підголівник буде допомагати слабо. Необхідно не доводити шию до втоми з початку поїздки. Звісно, якщо ви маєте ями на дорозі, або вам потрібно часто дивитись на всі боки і крутити головою, то ви піднімаєте голову. Але, як тільки маєте рівну дорогу, або затяжний підйом, одразу кладіть голову на підголівник. Налаштуйте висоту підголівника так, щоб вам було зручно, і щоб ви при цьому бачили дорогу.  Підголівник має спиратись на нижню задню частину черепу, в не на шию.

chema

Якщо ваша шия, все ж, втомилась в дорозі, може допомогти масаж. Прямо на ходу однією рукою розімніть шию. А про те, що необхідно тримати голову на підголівнику, вона вам вже сама нагадає.


 

Втома ніг, зменшення максимальної швидкості, мала швидкість на підйомах при великому напруженні.

Я, як і більшість починаючих лігерадистів, думав, що як тільки сяду на лігерад, моя швидкість одразу зросте. Насправді тут не все так однозначно. Одразу зростає швидкість на спусках, бо тут людський фактор не має великого впливу. По рівнині швидкість також зростає, але не миттєво. А на підйомах швидкість сильно падає. Проте не хвилюйтесь, це лише на перший час.

Чому так відбувається? Є кілька важливих причин, але всі вони підходять під термін «адаптація». Наше тіло може пристосовуватись практично до будь-яких умов роботи. Проте, на це потрібен час та тренування (практика).

Найперше: ваші ноги звикли до іншого кута між тулубом і ними. На перший погляд це ні на що не впливає, але насправді зверніть увагу на верхні м’язи ніг.

874545415541

При зміні кута між тулубом і ногами довжина цих м’язів також змінюється. Якщо вони звикли видавати потужність (а це виробляється під час тренувань) саме в конкретній фазі свого скорочення, то вони мають максимальну силу саме в цій фазі. Коли навантаження переміщується на іншу фазу – м’яз виявляється не таким сильним, і потребує більше енергії та швидко втомлюється. Тому йому потрібна практика тренувань, щоб пристосуватись до нового режиму роботи, і вийти на попередню ефективність. На ділі це відчувається як швидка втома ніг, особливо починають втомлюватись «якісь нові м’язи» і через них ви не можете нормально педалювати.   Для усунення проблеми потрібні тренування і час. Це також індивідуально, і тут люди з меншим досвідом вело тренувань мають перевагу. А тим, хто довго ганяв на «горбатому» знадобиться більше часу для адаптації, щоб видати туж саму потужність.

Навіть після зміни одного лігерада на інший, якщо вони мають різний кут між кареткеую і сидінням, потрібна адаптація.

Тобто, на перший час ви просто реально втрачаєте свою потужність. Частково це компенсується кращою аеродинамікою, тому, якщо ви маєте, в основному, рівнинний рель’єф, то можете і не відчути цієї втрати. А якщо у вас багато підйомів, то втрата може бути добре відчутна.   Необхідно просто пережити період адаптації. Для цього є кілька порад:

1 – Найголовнішевчитись розслаблятись. Якщо м’яз не задіяний в педалюванні – він має відпочивати. Напружені м’язи це марна витрата енергії. Буває важно розслабити одні м’язи при напруженні інших, наприклад під час підйомів, але потрібно вчитись це робити. Тут трайки мають перевагу, бо на них не потрібно тримати рівновагу, і це сприяє розслабленості тіла.

 

2 – Не зловживайте упором в крісло. Так, навіть я писав колись, що на лігераді можна розвинути більше зусилля, впершись нижньою частиною тіла в крісло. Це насправді так, але педалювання в такому режимі можна порівняти з форсажом двигуна, при якому витрата пального зростає в рази, так само як і швидкість зношення деталей.   Таке педалювання може бути шкідливим, в першу чергу, для колін. До того ж, ви просто не зможете довго так сильно тиснути на педалі, бо втомитесь. Цей режим можна використовувати лише короткочасно.

3 – Старайтесь педалювати рівномірно. Цьому сприяє використання контактних педалей. Намагайтеся взагалі уникати упору в спинку крісла. Використовуйте крісло тільки для лежання. Під час педалювання зосереджуйтесь на тому, щоб не тільки штовхати педалі від себе, але й трохи тиснути на них вниз, і підтягувати на контакті до себе. Упор в крісло все ж, буде, тому необхідно стежити за тим, щоб спиратись не верхньою частиною спини, а тільки нижньою.

4 – якщо під час довгої поїздки у вас починають боліти сідниці – це знак того, що вам потрібен більш щільний поролон в нижній частині сидіння. Для перевірки спробуйте в довгу поїздку взяти з собою клапоть щільного поролону, і підкласти його під сідниці. Якщо це вирішує проблему – значить можна вшити той поролон в підкладку.

Правильна відстань до педалей

Правильна відстань до педалей


 

Підйоми

Підйоми називають слабкою стороною лігераду. Проте досить важко розділити міфи і реальність. Ось тут є матеріал про техніку швидкої їзди вгору. Для новачків же я можу дати трохи іншу пораду: перший час не намагайтесь їхати швидко. Зосереджуйтесь на комфорті, на педалюванні і на диханні. Намагайтесь не виходити з комфортного режиму. Це дозволить зберегти сили, а за рахунок кращої аеродинаміки ви наздоженете втрачений час, коли підйом закінчиться.  Коли ви натренуєте свої м’язи в новій позиції, ваша комфортна швидкість буде зростати. І в якийсь момент вам вже просто буде хотітись педалювати сильніше. Тоді це не призведе до перенапруження і надмірної виснаженості.

Після набуття досвіду ви зможете без проблем долати і нерівні підйоми по пересічній місцевості:

Не дивлячись на те, що вага лігераду може бути на 7 кг більше, ніж вага МТБ, на швидкість підйому це впливає слабо. Для прикладу надаю таку фізичу задачку:


 

 

Дано:

Потужність рейдера: 120W

Вага рейдера: 75 кг

Нахил підйому: 8%

Вага велосипеду: 15 кг

Вага лігераду: 22 кг

Знайти швидкість:

Велосипед:  5.4 км\год

Лігерад:        5 км\год

 

 

6 коментарів до “Як розкрити потенціал лігераду в повній мірі

  1. Очень полезная и нужная статья! Если бы прочитал её год назад было бы легче осваивать рикамбент ) Но и сейчас почерпнул для себя много полезного!Тем более вложен Ваш личный опыт обращения с НРВ техникой Алексей!Пригодиться в наработке навыков полётов на рикамбенте.Спасибо Огромное! Успехов и Достижений!

  2. Дякую, Олексію! Чудова стаття вийшла – цікава та корисна!

    Пропоную деякі доповнення до розділу “Інформація для новачків”. Мабуть, ти погодишся, що далеко не усі типи лігерадів підходять для перших спроб на них поїхати. На одних лігерадах майте кожен може поїхати після декількох спроб, а інші рікамбенти викликають проблеми навіть у досвідчених райдерів! Наприклад, було б не дуже розумно одразу пропонувати новачку “пітон” або флевобайк.

    Навіть різні типи керма на одному й тому ж лігераді потребують різних навичок керування. Якщо судити з мого особистого досвіду, то найкраще для перших спроб підходить лігерад такого типу, як “Колумб” у конфігурації “20 х 24” із кермом типу “супермен”.

  3. Юрий, год назад я и сам не до конца понимал все “почему”. Здесь должен поблагодарить критиков лежачих, а также тех, кто давал мне ссылки на статьи про технику педалирования.

    Ігоре, цілком згоден з тобою! Передній привод це взагалі окрема тема. Хоча, дехто і на ньому сідає і їде практично одразу.

  4. Могу сказать по себе .

    У меня два различных лигерада.
    Один на Украине, второй на Сахалине.

    Каждый имеет свои приколы ) Когда Алексей привез мне первую машину, то началось все с падений. Просто это надо принять как данность. Когда вы учитесь ездить на обычном велосипеде – вы тоже падаете.
    Вам нужно научится держать тело в нужном положении.

    Для лигерада нужно просто понять, что будете падать, но когда научитесь ездить, то получите массу удовольствия.
    На обычном вертикальном велосипеде после 10-15 километров попаболь вам обеспечена. Поездка в 40-50 км на лигераде достаточно комфортна и не приводит к фатальным последствиям.
    Ну а самое главное – нужно просто любить ездить и все у вас получится.
    А коленки – это самое ценное, что у нас, людей, есть ))))

  5. До речі за більше руління під час перших метрів на лігераді та при старті, так дісно легше, стаття чудова)

  6. Дуже корисна стаття.
    Згадав як я вчився рушати на Колумбі Олексія 🙂 – весело було. Але через 40 км уже почував себе досить спокійно.
    Добавлю від себе, що дуже важливим є правильно виставити відстань від сидіння до каретки – тоді подолання підйомів стає реальним! (я не міг підніматись на пагорби коли ноги не випрямлялись).
    Погоджусь, що можливість поставити ноги на землю повною ступнею значно додає впевненості.

Коментарі закриті.