Калібраційні тести. Частина друга + відео

Оприлюднено автором

DSCF2447

Провів ще 5 тестових підйомів на той самий пагорб, що й 7-го березня.

(довжина: 310 м, нахил: 8.1%, положення на карті в КМZ)

Скрин

DSCF2460

DSCF2456 DSCF2455

На цей раз підключив мотор напряму до батареї, через ватметр та вимикач. Без контролера. Це дозволило отримати пікову електричну потужність за 300 ватт. Але тепер я не міг тримати якусь конкретну швидкість. Мотор завжди прагне вийти на максимальні оберти.

Перші сьогоднішні тести проводив на найповільнішій передачі.

Останні два тести були проведені на другій передачі. Це викликало перевантаження мотору, і він досить сильно грівся. Після другого такого підйому температура мотору була близько 50-ти градусів, і я вирішив не проводити ще один такий тест, бо не було часу чекати, поки мотор охолоне. Думаю, що двох тестів на 2-й передачі і, в сумі, 6-ти тестів на першій повинно бути достатньо для висновків.

Результати всіх 8-ми тестів записав у таблицю для більш зручного порівняння.

Table

З таблиці видно, що результати досить повторювані, отже є шанс на їх правильність. Ще мене трошки здивував той факт, що, кількість роботи, яку потрібно виконати для підйому (ватт\годин – Wh) була приблизно однакова на всіх тестах.   Справа в тому, що тести проходили на дуже схожій швидкості, тому не було факторів з прогресуючим нелінійним зростанням опору, таких як аеродинаміка та опір кочення. Тому невелике збільшення швидкості практично не вплинуло на загальну витрату енергії, хоча тести проходили при різній потужності. Просто, більша потужність давала більшу швидкість і зменшувала час роботи. При цьому ж мала потужність збільшує час роботи, тому в підсумку маємо ту саму витрату. Щоб зменшити загальну витрату енергії на підйомі потрібно зменшувати вагу.

Але головне те, що тепер можна більш точно підрахувати середній показник ККД електроустановки, та застосовувати його для корекції результатів вимірювань у наступних тестах.

Отже, середня різниця між електричною (e Wh) та реальною (Wh) роботою становить 156,84%

 

Різниця між середньою електричною потужністю (eW) та реальною потужністю (W) становить: 157,31%

Скорочене відео тесту№7

5 коментарів до “Калібраційні тести. Частина друга + відео”

  1. в моїй версії Google erth пише про середній підйом який становить 11,3 %, хоча по крайніх цифрах там же підйом 8,7 %.

  3. Цікаво ще було б провести нескладний тест : зацепити безменом веломобіль та вивести його вручну якомого рівномірно на цю ж гору та порівняти значення із теоретичним .

  4. А як взнати середнє значення? Це технічно склано. Потрібно якийсь цифровий динамометр, який збиратиме статистику показників + смартфон, щоб записав трек і прискорення, які потім змінусувати. Без цього потрібно мати, наприклад, лебідку, але по такій дорозі і вона не буде тягнути рівномірно.

  5. По оцінках сила тяги може бути в районі 8-10 кг . Це тест оціночний .Так, він може бути не дуже точний, але він може ще дати цікаву інфу для роздумів.
    1. замір сили тяги безменом коли веломобіль нерухомий(можна в декількох місцях);
    2.замір сили тяги безменом на початку руху;
    3.замір сили тяги підчас руху;
    4.покази зчитувати візуально (стрілка буде трохи їздити туди сюди біля якогось середнього значення).

Коментарі закриті.