На восьме серпня була запланована перша спільна поїздка побутового характеру (щоб використати нашу техніку для поїздки на базар та доставити вантаж до табору.
Сільський базар в Медведівці працює раз на тиждень (що суботи) при чому дуже рано. О 9-й годині там вже практично нікого немає, а самий розпал торгівлі припадає на 6.30-7 годин ранку. Ми домовились виїхати о 6-тій. Хто був дуже втомлений, той міг не їхати, а залишитись спати. Проте переважна більшість учасників вирішила їхати, навіть незважаючи на сотні км, пройдені вчора по дорозі до табору.
З самого ранку я взяв відеокамеру і вийшов знімати табір. На мій подив народ вже зібрався і пив чай та грівся біля вогнища. Будити нікого не довелось. Та й півень старався як міг – кукурікав починаючи з 4.30.
Один за одним учасники спускались до дороги і рушали на круту гравійну гору, на яку виїхати може далеко не кожен, та й немає в тому особливого сенсу. Майже всі йшли пішки, щоб берегти сили.
Ми з Каріною вирішили ризикнути і поїхати на квадро, звісно, не взяти з собою Вікторію ми не могли, бо просто ні з ким залишити. Коли всі вже поїхали, і ми тільки-но зібрались стартувати, виявилось, що я забув закрутити болти фіксації каретки, через що каретка покрутилась і заклинила, при чому мотор залишився увімкнений. Я не одразу це помітив, поки з вентиляційних отворів не пішов дим. На щастя і на диво мотор не згорів! І працює справно по нині. Але тоді я сильно нервував.
Усунувши проблему ми досить швидко наздогнали учасників, які все ще йшли пішки на гору.
По дорозі Каріна знімала відео. Спуск для більшості пройшов без пригод. Тільки Павло трошки впав на траву, наїхавши колесами на пісок. Але одразу підвівся і погнав далі.
Як видно на відео від Ігоря (відео в кінці тексту), до асфальту ми доїхали близько сьомої години. Це означало, що на базар ми встигаємо, але треба поспішати. Втім їхати швидко всією компанією ми не могли – надто різні у нас машини. Дорога була майже вільна, практично рівнинна і не дуже розбита. Ідеальні умови для зйомок фото і відео. Ігор і Павло часто виривались вперед, щоб піймати кращі ракурси. Хто їх обганяв – залишився поза кадром.
На базарі ми зустріли Юру Хижняка з Мельників, який приєднався до нашої компанії на жовто-блакитному трайку з українським прапором, та Андрія Кравця, який приїхав сьогодні зі Львова, правда з вертикальним велосипедом.
Найдешевші покришки, які я поставив на «Гармонію» виявилися повним сміттям. Вони не витримали навіть 3 атмосфери, і ліва покришка розлізлася прямо на ходу. На щастя я вчасно це помітив і трохи спустив тиск, щоб доїхати до базару. Камера не лопнула. Вирішувати проблему з колесом я планував потім, а зараз треба було бігти на базар, поки не всі торговці склалися.
Зі мною пішли ще Габріель, Каріна, Ігор і Юра, а також Павло зі своїм стрімлайнером, в багажник якого ми складали всі продукти, які придбали.
А набрали ми харчів на два дні на компанію з 20-ти людей! Павло також взяв на себе приготування цукрового квасу, до якого ми також купили все необхідне. Потім зробили фото біля Максима.
Через годину базар вже майже зник, а я так і не купив іншу покришку замість порватої. В магазині госптоварів покришок на 20 дюймів не було. Та я й не дуже хотів купувати нову покришку, адже вдома лежать 4 запасних, які ми забули! Рішення прийшло досить несподіване. Я побачив на полиці в магазині трос для білизни. Це справжній сталевий трос, вкритий оболонкою на зразок ізоляції на дротах. Коштував він всього 20 грн. Ним я замотав порвате колесо так, щоб захистити камеру.
Як не дивно, цей метод спрацював. Звісно, я не ризикнув качати покришку сильно. Накачав всього 1.5 атмосфери, але нам важливо було просто доїхати додому (14 км). Весь зворотній шлях ми їхали з латаним колесом, хід веломобіля став тугішим, тому доводилось час від часу вмикати мотор навіть на рівнинах, щоб наздогнати інших. Але, тим не менше, ми нормально доїхали додому, трос навіть не перетерся. При чому в нашому багажнику було близько 35 кг багажу.
На зворотньому шляху також знімали фото і відео:
В Новоселиці зробили невеличкий перепочинок (скоріше моральний – перед гравієм).
Останні 3.5 км по гравійних горах традиційно були важкими, але всі їх мужньо здолали, везучи багаж до табору. До речі, багаж ми розподілили між учасниками (взяли хто скільки міг).
По прибуттю закипіла робота на кухні та по організації.
Крім того, потрібно було часто навідуватися і в майстерню для виправлення дрібних (і не дуже) проблем. Я з подивом помітив, що покришки на трайку Юри Хижняка не мають слідів зносу, хоча він проїхав на своєму трайку вже близько 2000 км за цей сезон. Я налаштував йому колію по методу пошуку найменшого опору кочення. Так як Юрі потрібно було дещо доробити на трайку, я запросив його в майстерню, де спершу заміряв положення його передніх коліс своїм новим приладом. Виявилось, що його колія має сходження приблизно 1.5 см на 1.8 м (при колії 60 см). Тобто колеса стоять не паралельно, а мають сходження. Я ще точно не знаю, можливо під час руху, при навантаженні вони стають паралельно. Але факт є факт – покришки пройшли 2000 км без слідів зносу, а колія має сходження.
Звісно я встановив на «Гармонії» колеса так само, враховуючи новий досвід. Крім того на порваній покришці вже чітко було видно, що квад, як і раніше, їсть гуму. Вірніше те, з чого зроблені ті покришки навіть гумою важко назвати. Я зміг відірвати шматочок протектору нігтем! Тепер, після переналаштування колії, я мав надію, що проблема вирішена.
Взагалі в цей день я майже не вилазив з майстерні. Весь час хтось приходив з якоюсь проблемкою, і так до самого вечора. Але я все ж іноді вибирався вниз на дорогу, щоб прийняти участь у загальних покатушках, де всі катались на всьому. Це було весело!
Куховарив в той день Юра, а Павло робив свій фірмовий квас. Також ми привезли з базару великий кавун. Потім ми знову зібрались в зеленому наметі з лампочкою, пили чай, спілкувались, дивились фото…
В сутінках приїхали три богатирі з Полтави (Ростислав, Евген і Юрій).
Все ж таки Інтернет спілкування має свої недоліки, а завдяки реальним зустрічам сам наш клуб (чим би він не був) стає більш реальним.
Далі буде!
Замінив останню композицію у відео, щоб його дозволили у Німеччині (попередню версію забанили).
Всё Супер!Посмотрел,почитал!Спасибо Алексей!
Все Молодцы! И видео весёлое!)