“Табір велоконструкторів – 2018”. День третій та повернення додому.

Третій день табору, він же для більшості учасників — останній. На цей день не було заплановано ніяких виїздів, тому було досить часу, щоб поспілкуватися між собою, обмінятися ідеями, обговорити подальші плани. Цього року у таборі було немало цікавої техніки (а також цікавих учасників), тому роздивлятися було що. Та усе ж таки найбільший інтерес викликав корпусний веломобіль “Пілігрім”, створений Олексієм Ганшиним. На момент проведення табору у нього ще не було ані колес, ані назви – лише кузов, сидіння та каретка, але все одно більшість присутніх у таборі спробували “приміряти на себе” цей кузов, і я також 🙂
Продовжити читання

“Табір велоконструкторів – 2018”. День другий.

Прокинувся я досить рано, як і завжди у подорожах чи мандрівках. Пункт перший у програмі сьогоднішнього дня – сфотографувати табір.

Продовжити читання

“Табір велоконструкторів – 2018”. День перший.

Підготовка

     Цього року я вирішив поїхати до “Табору велоконструкторів” не з лігерадом, а з новим, тільки що створеним складним велосипедом. По-перше, лігерад “Світанок” я створив ще у 2015 році, і приїздив із ним до табору вже три роки поспіль. По-друге, мені було цікаво випробувати свою нову конструкцію в умовах реальної мандрівки. По-третє, складний велосипед “Еврика-XXI” створювався саме для “гібридних мандрівок” – тобто таких, коли треба декілька разів за день складати та розкладати велосипед, причому робити це досить швидко. Лігерад “Світанок” теж можна розібрати, але ця процедура займає майже годину, як і зворотня процедура збірки. Використання лігерада або велосипеда, який складається та розкладається дуже швидко, має надати додаткових зручностей під час подорожі, а також економії часу та у деяких випадках – коштів.

Складний велосипед “Еврика-XXI” був створений, випробуваний та пофарбований заздалегідь, тому цього разу мені вдалося уникнути “авральної” підготовки до табору у самий останній час. Треба й далі підтримувати цю традицію – приїздити до табору із новою конструкцією, яка до того часу вже випробувана та підготовлена.

Поїхали!

     Нагадаю, що зараз я знаходжуся у Криму, і відстань від моєї домівки до найближчого залізничного вокзалу у Херсоні — більше 200 кілометрів, тому цей шлях і стане першим етапом “гібридної” подорожі.

Відстань від дому до автостанції, що знаходиться у райцентрі, я вирішив проїхати власним ходом на велосипеді. Був ранок, на вулиці — свіже повітря, чудова (як для літнього Криму) не жарка погода – гріх у такій ситуації лізти у переповнений автобус, тим більш із сумками та велосипедом, хоча й складеним. Легко, не напружуючись, я здолав 20 кілометрів рівно за годину. Автомобілів на дорозі у цю пору було дуже мало, тому ніхто не заважав мені отримувати задоволення від “ранкової розминки”.

На автостанції я швидко склав велосипед, а потім запакував його у чохол, викликавши тим самим зацікавлені погляди від декількох людей, які також чекали автобус.

“Еврика-XXI” на автостанції

Продовжити читання

Складний велосипед “Еврика-XXI” – перші підсумки, перші висновки

Отже, на даний момент велосипед “обкатаний” та готовиться до фінального етапу – фарбування.

З моменту останньої публікації користуюсь велосипедом майже щоденно – іноді для побутових потреб, іноді з метою тестування, проїжджаючи за один раз невелику відстань у декілька кілометрів. Усі явні “дитячі хвороби” проекту начебто усунуті, настав час велосипед розбирати та фарбувати, а також робити перші висновки та підбивати перші підсумки, але для початку я розповім про деякі конструктивні особливості.

Продовжити читання