У цьому звіті постараюсь докладно описати усі плюси та мінуси подорожей за допомогою HPV техніки по цьому маршруту https://goo.gl/maps/scUdv4kZE7NzkYHa9

Для поїздок я використовую свій прокатний трайк у такому вигляді як він був зроблений – без жодних переробок. На даний час він пройшов більше 7.5 тис.км . На ньому майже щодня їжджу на роботу та по справах а коли збираюсь у подорож то лише підкачую колеса та змащую цеп хоча цього разу ще трохи підфарбував раму.

Навіть виїхавши з дому у пятницю в 5.30 ранку я не знав  точно куди їду. Справа у тому що я дуже хотів потрапити у табір велоконструкторів але у мене було 2 дні плюс ранок а розділяло нас 560км які я ну ніяк не подолав би за цей час. Проте на ютубі я бачив відео де один блогер з компанією на електровелосипедах зупинили буса і він їх підвіз разом з технікою . І у мене був план : коли виїхав на дорогу яка йшла на Білу Церкву то закріпив на трайку табличку з надписом “підвезіть до Сквири” і сподівався що якась порожня вантажівка чи бус підвезуть мене хоча б на 100км або взагалі до Одеської траси. Навіть якби мене підвезли хоча б на 50 км я б сподівався що далі мені також хтось зупиниться і їхав би у перед. Нажаль протягом 5 годин ніхто і не думав допомогти і я зрозумів що в Україні такий номер не пройде…

Проїхавши 100км з надією я перейшов до плану “Б”. Звернув на Бердичів на залізничний вокзал і там з півтори години “кумарив” касирку та довідку. У кінці кінців і план “Б” провалився тому що навіть розібравши трайк (так як я це робив у Камянці Подільському) мене не візьмуть у пасажиський поїзд а приміські поїзди навіть з пересадками до Фундукліївки не ходять! Варіант розібрати , проїхати декілька годин електричкою , далі зібрати проїхати своїм ходом, потім розібрати знову електричкою і знову зібрати а потім так само до дому я відкинув як абсурдний!

В вечері коли засинав я зрозумів що потрібно було з дому іхати електричкою до Києва а там зібрати трайк та своїм ходом до Ганшина – нажаль така думка прийшла у голову на 24 години пізніше ніж потрібно було…

Отож другу половину дня я провів у Бердичеві – покатався по вулицях цього чудового міста а під вечір розклав палатку за пожежною частиною біля водойми з чистою та теплою  водою, покупався та ліг спати.

Ранком (якщо 8.00 ще можна назвати ранком) я виїхав у сторону Житомира. Дві години і вже куповся у річці здається Тетерів – річка величезна але вода наче після повені брудна. Невелика екскурсія містом

і о 12.10 я помчав прямо до дому. Поріг будинку переступив о 21.10 і ще вистачило сил на автівкі поїхати покупатись та охолонути на Голубих озерах у сусідньому селі.

Тепер про техніку. Мій трайк 32кг на китайських комплектуючих , з розтягнутим цепом , переломаним тросиком на передачі, одним гальмом на рульовому колесі (різко не загальмуєш) , розбитою у хлам амортизаційною вилкою. Резина сама дешева накачана до максимума, одне колесо “вісімкою”, педалі не соосні (шатун зігнутий на 15мм) , на осях нема розпорних втулок і підчас руху поливаю підшипники водою щоб не скрипіли , дзеркало на ухабах опускається та інші дрібні неприємності.

Про мене. Інколи дозволяю собі переїсти, інколи можу добряче випити , зі спортом не товаришую (крім велопрогулянок), тренуюсь не регулярно лише поїздками на роботу (30-35км у день), ніяких спеціальних харчів та напоїв не вживаю – їв комплексні обіди +мясне , пив джерельну воду або газовану (типу Живчик) обо питну без газу. Пив чай з тістечками або печивом. Спортивного одягу не маю лише звичайні ХБ фудболка та шорти , капелюх з козирком та прозорі очки для болгарки за 18 грн.

Спорядження . Вожу набір ключів , молоток, насос та латки(десь 2кг). Цього разу брав крім камери ще й запасну покришку. Палатка з Епіцентру за 12долларів+плівка на верх. Вожу змінний одяг+запасний+теплий костюм. З собою брав обід+вечеря які не швидко псуються. Повербанк (акб від дриля 18в 2а/год + автомобільна зарядка телефона) . Брав сухий спирт +металева кружка але цього разу не користувався. У дощ плівкою можу накритись разом з трайком але цього разу перечекав на зупинці. Цого разу брав спальний мішок і дуже ним задоволений – у ночі був дощ а мені сухо та тепло лише у нижній білизні. Усьго возив десь 25 кг разом з водою.

Дорога. Цей маршрут був дуже легкий відносно попереднього. Дорога рівнинна з досить гарним покриттям як для велосипеда. Погода ідеальна : хмарно, дуже непомітний боковий вітер і дощ тоді коли потрібно -під час обіду та вночі. Зупинки робив через півтори -дві години по мірі втоми. Зупинявся їсти або пити чай на 20-30 хвилин.  Майте на увазі що мої подорожі досить специфічні і мають на меті спортивну складову та випробовування техніки а далі вже моральний відпочинок та роздивитись краєвиди та міста і все це обмежене у часі 2-3 дні. Для тривалих подорожей у день потрібно долати 100-130км по асфальту а по гравійкам ще менше – тоді можна їхати кожного дня протягом тижнів. Я ж проїхав 400км за два дні а далі тиждень не хочу навіть на роботу їхати.

Чому я навчився. Цього разу я витратив на поїздку усього 600 грн але зрозумів що на обід потрібно зупинятись там де зупиняються “фури” а не стоять “джипи” бо заплатити 255грн за обід який в іншому місті їв за 75 трохи жалко ( і від того я не відчув себе багатшим а навпаки дурнішим). Якщо вибираєте кавярню у центрі міста також слід звернути увагу на кількість людей за столиками – можна за свою одинокість переплатити гривень 50 на чаї з тістечком. Ночувати у готелі звісно чудово але ночівля біля води у затишному місці подарує кращий сон, холодну ванну а ще 600 грн які можна на інше витратити. Подорож потрібно планувати хоча б якось щоб не довелося запихати у останню хвилину свій транспорт туди куди він не влазить! При плануванні маршруту звертайте увагу на набір висоти тому що 200 км по рівнині це 90 км по горбах! Також прогноз вітру , сонця та дощу дуже важливий. Не набирайте зайвих речей а особливо їжі – запихнути в себе таку ж страву що їв перед цим вкрай важко якщо ти весь цей час крутив – навіть дешевий ход-дог буде смачнішим від маминих котлет! Приділяйте увагу безпеці на дорозі – за всі мандрівки я зустрічав лише декілька неадекватних водіїв але вони є !

Тепер висновок. Звичайна людина на ніяк не пристосованому велосипеді може долати шалені відстані досить легко. Я не закликаю усіх їздити по справах за 100 км на велосипеді але маршрути до 50 км в день абсолютно легко можна долати якщо робити це регулярно. Це 2 години спорту не у спортзалі але це пробка у якій стоїть на 1 машину менше. Це плюс для гаманця , здоровя, екології і мінус для тих хто піднявшись на 3 повех ліфтом сідає на диван за компютер і пише свої висновки про те які ці на велосипедах невдахи і як нам тяжко. Мене трохи розізлили працівники кафе де я вечеряв і змушений був пояснити що я маю і авто і мотоцикл і власний будинок і дачу і бізнес але катаюсь бо так хочу а не тому що я “бідний та нещасний сам зробив велосипед”. Кожна людина хоче чогось досягнути у житті це може бути статки , діти, статус , спортивні досягнення чи слава а я згадую свої “успіхи” та оцінки на фізкультурі у школі , порівнюю з теперішніми і розумію що усе в житті залежить лише від нас!