День незалежності.

Назва статті лише частково повязана з державним святом а більше описує можливість подорожувати без пального та дорогого транспорту лише силою людських мязів.
Історія трапилась 23 серпня 2018року. Напередодні мене дуже мучило те що я не можу потрапити на зустріч з однодумцями тому що подія вібвувалася досить далеко і щоби хоч якось себе втішити я вирішив поїхати покататись.
https://youtu.be/NJWoD_mqDGw
В дорогу узяв лише саме необхідне проте вага завантаженого трайка перевалила за 60 кг + моя вага 72. Таке собі навантаження на ноги якщо враховувати що за 3 дні мав проїхати майже 600 км по горбистій місцевості. Сидячи за компютером це страшно уявити але коли крутиш педалі то про це зовсім не думаєш!
https://youtu.be/ICZky1DX3SE
Їхав в основному по асфальту і особливих архітектурних шедеврів не бачив хоча краєвиди чудові , і чуєш усі запахи та звуки – нажаль це не зажди квіти та соловї, а і свиноферми, птахофабрики , коптильні та інше тому вибирав цікаві місця неподалік маршруту і заїжджав подивитись.
https://youtu.be/jgxxn3i5RJU Інколи цікаві події самі траплялись – побачив молоду дівчину модельної зовнішності яка мотокосою косила узбіччя! Мене вітали фанати які ледь тримались на ногах , вперше бачили трайк але чомусь мене поважали! Було багато перехожих які з захопленням розпитували про техніку та мандрівку. Зустрів двох велосипедистів що мандрували з Дніпра до Львова. Та було безліч емоцій – була радість , гордість ,  втома  – хто їздив той знає! Але зараз у памяті лишились лише теплі , радісні відчуття
https://youtu.be/EOWKWVb4jyM

Спершу я планував приїхати у Львів 24 серпня по обіді , поселитись у готелі відпочити у місті та ранком розібрати велосипед і повернутись поїздом. Проте так просто номер знайти не зміг, да і велосипед кидати на вулиці не хотілось ,тому просто покатавсь містом , походив площею біля фонтану і десь о шостій вечора поїхав у сторону Рівного.

Саме місто Лвів мене дуже вразило як велосипедиста. Там гріх не користуватись таким транспортом. Місцевість рівнинна , нові велодоріжки які пронизують значну частину міста і це дуже зручно.

Де немає доріжок на трайку їдеш як на автівкі по дорозі.

https://youtu.be/OFSWtenSTwY

Дорога до дому була досить нудною , спека стояла  страшна але це якось сильно не впливало на бойовий дух. Їхати по дорозі Чоп – Київ дуже легко та швидко. Якби не дощ то потрапив би до дому значно раніше а так у будинок зайшов о 22.15. Правда я домовивсяз дружиною що я кину велосипед у тітки за 25км від дому а вона мене забере автівкою проте я не здався і доїхав сам додому.

 

https://youtu.be/Nl5aUs-X5_E

На випадок дощу я возив кусок поліетилену та два прути склопластикової арматури з якої робив дві дуги над трайком та натягував плівку як на теплицю. Коли це приміряв дома то думавщо так зможу їхати але при реальній зливі  це не спрацювало адже їхати у дощ поряд з великою кількістю автівок дуже небезпечно а ще в такому циганському шалаші то взагалі самогубство.

Коли я побачив хмару то хотів втекти від неї – вітер у спину , швидкість за 30 але ці змагання тривали хвилин 40 а далі як линуло то ледь встиг натягнути плівку. Коли зрозумів що у дощ їхати не вийде то вирішив перечекати. Коли нарешті виїхав то мене накрила інша хмара і тоді заїхав на зупинку.

 

https://youtu.be/ByTEqYgbiao

Це моя перша багатоденна поїздка і я дуже нею задоволений. Я  особливо не тренувався , далеких поїздок перед цим у мене не було за два тижні перед виїздом я зїздив один раз на 100км та потім на роботу – з роботи 6 днів по 30км. Коли їхав у Львів то якби тіло саме себе мотивує на далекі відстані – ну не буду ж я 6 ночей жити у палаткі тому у перший день проїхав 190км , другий 130км а на третій 240км .Харчування особливого не брав – взяв юшки та котлет (з яких 3/4 привіз назад і з тих пір котлет не люблю) ,варив пластівці та мівіну на сухому спірті. Їв повноцінний обід у придорожному кафе. Купував морозиво , йогурт , чай. Шоколадні батончики набридають. Також набридає смак води… Пив я по пів відра за день і коли їхав назад то змішав воду з яблучним соком і це було смачно , але за дві години вилив і пив воду бо вже вода смачніша.

Ця поїздка була більше спортивна ніж пізнавальна , тому якщо їхати то потрібно планувати якісь цікаві місця через 70 км потім через 50 і знов за 50 ночівля тоді проїдеш багото , легко та цікаво.

Їхати самому трохи одиноко але якщо брати напарника то фізично сильнішого щоб задавав темп – а ноги витягнуть! Їх треба поїти , годувати і поганяти і куди завгодно довезуть!

Також хочу сказати що жодних поломок чи проколів  у мене не трапилось. Компоненти у мене самі дешеві – такі продають на кілограми  а другий комплект дають у подарунок. Використовував передню зірку на 38 а задні чотири з шести. Нагадаю що споряджений трайк був більше 60кг а проїхав майже 600км за три дні.

Спав у палаткі на сидінні веломобіля, їжу готовив на таблетках спирту (2 або 3шт за раз), пив джерельну воду , або газовану мінеральну чи “живчик”. На поїздку пішло до тисячі гривень разом з сувенірами та подарунками!

За три дні мозок розгрузив від стресів а тіло привів у тонус!

Щасливих подорожей!

 

3 коментарі до "День незалежності."

  1. А чому не на своєму веломобілі? Тоді б дощ був не страшний

  2. На веломобілі я більше 50 км за день не їздив бо вага порожнього 41кг! На ньому катаюсь зимою та у дощ і мені він потрібен щоб розробити оптимальні розміри та форму корпусу серійної моделі. Також перевіряю та випробовую наскільки він зручний у побуті – учора проїхав 30 км по лісовим доріжкам та грязюці – важко але їде!

Залишити відповідь