Підсумки-2017

От і скінчився 2017 рік, настав час підбивати підсумки. У цьому році нашими українськими ентузіастами HPV були створені нові цікаві конструкції, також HPV-активісти разом зі своєю технікою приймати участь у декількох подіях, що проходили протягом 2017 року. Давайте згадаємо усе цікаве, що створено та сталося у минулому році.

І. Техніка

Нова техніка, що побачила світ за минулий рік:

Довгообразний лігерад (конструктор: Volf, місто Кривий Ріг). На жаль, я не знаю реального імені та прізвища цього ентузіаста.

— Трайк “Третій Тристан” створив devderabikes (Михайло Девдера) з Вінницької області.

Лігерад “2016” V.2.consol та “2016”. V.3 – це є модернізація та подальший розвиток вже існуючої конструкції – автор olivera (Сергій з міста Лисичанськ Луганської області)

Ашанбайк, перероблений в лігерад – робота Олега Троценко.

— проект “Bacchetta 26 Харків” зараз у процесі створення, його автор – SODN (Сергій Одноволіков)

Трайк (без назви), який створив разом зі своїми вихованцями Олександр, керівник гуртка та станції Юного техніка у місті Нетішин.

Андрій Одіноков (odin) з міста Чернівці опублікував інформацію про дитячий трайк “Смайлік”, який з’явився на світ ще у 2013 році, та розповів про “дорослу версію Смайліка”, що створена іншим ентузіастом зовсім недавно, в році нинішньому. На жаль, ніяких подробиць про автора “дорослої версії Смайлика” мені не відомо.
Обидва “Смайлика” побудовані за досить оригінальною та мало поширеною схемою: це трайк с переднім приводом, у якому крісло пілота повертається разом з переднім колесом, а кріпиться “передній блок” до “заднього” за допомогою двох шарнінів.

Трайк схожої схеми створив також Юрій (bh_yuriy) из Хмельницької області. На жаль, на клубному сайті досі немає публікацій про цей апарат, і в цьому частково є і моя провина. Тому я хочу вибачитися перед Юрієм за те, що досі не оформив на не опублікував надані ним матеріали стосовно його трайка.

— Наскільки я знаю, Ігор Моршалов з міста Рівне також у 2017 році побудував новий трайк, але досі ніде не опублікував ані фото, ані якихось технічних подробиць своєї нової розробки.

Олексій Ганшин також добре попрацював у минулому році. По-перше, подальший розвиток та вдосконалення отримав проект кузовного веломобіля, відомий під назвою “Скотчмобіль”. По-друге, Олексій добряче допоміг Сергію Петренку, мешканцю міста Кропивницький, у створенні передньопривідного лігерада “Schwalbe”. По-третє, з майстерні Олексія “вийшла у світ” нова модель повнопідвісного трайку “Т-10”. Так сталося, що мені випала нагода особисто випробувати цей трайк, і ця конструкція мені дуже сподобалась! І нарешті, восени Олексій створив новий чотириколісний сімейний веломобіль, що став логічним продовженням та подальшим розвитком вже відомого проекту сімейного веломобіля “Гармонія”.

— І нарешті, “Вікриттям року – 2017” я хочу назвати Сергія Семенчука (місто Нетішин Хмельницької області) та його конструкції. Скажу чесно — мене справді вразили досягнення Сергія! Людина, яка вперше береться конструювати HPV-техніку, відразу створює працездатну конструкцію, причому доволі нестандартної схеми, і конструкція ця містить багато нових цікавих ідей, які справді працюють! Через короткий проміжок часу Сергій доводить придатність своїх трайків до практичного використання, проїхавши на одному з них маршрут довжиною 140 кілометрів. Та й це ще не все – не пройшло після того і декількох місяців, а у Сергія вже є корпусний веломобіль на базі свого трайка. І все це протягом мень ніж одного року! Тому якби у нас присуджували різні номінації за досягнення у сфері веломобілебудування, то номінацію “Відкриття року – 2017” я би присвоїв Сергію Семенчуку. Це моя особиста думка.

— Цікаво і те, що розробки Сергія Семенчука вже мають своїх прихильників та послідовників. Земляк Сергія — керівник громадської організації, яка сприяє практичному навчанню та працевлаштуванню студентів місцевого училища, разом зі своїми учнями побудували трайк, взявши за основу розробки Сергія.

Стосовно нових конструкцій, створених у 2017 році – начебто все згадав. Якщо я когось забув – не ображайтесь на мене, та просто додайте інформацію про свою розробку на клубний сайт.

ІІ. Події

Йдемо далі. Минулий рік запам’ятався не лише новими розробками наших ентузіастів, а ще участю у деяких цікавих виставках та інших культурно-масових заходах. Це гарний початок, і я сподіваюся, що в нинішньому році кількість заходів, де люди зможуть побачити HPV-техніку, лише збільшиться!

Згадаємо цікаві заходи-2017:

— Традиційно, багато хто з нас приймав участь у “Велодні” — кожен у своєму місті. Особисто я у минулому році вперше побував на “Київському велодні” разом із Сергієм Муравйовим. Там ми познайомились ще з одним конструктором HPV-техніки – киянином Анатолієм, а також побачили багато різноманітної цікавої велотехніки: електровелосипеди, саморобні велочопери та комфорт-байки, причепи до велосипедів та інше.

— Теж традиційний культурно-масовий захід – “Одеська сотка”. У минулі роки, особливо до 2014 року, “Одеську сотку” відвідувало досить багато наших однодумців – ентузіастів HPV. Але у останні роки ситуація у цьому напрямку значно погіршилась. Про свою участь у “Одеській сотці – 2017” повідомив лише Олег Троценко, який проїхав 100-кілометровий маршрут на своєму FWD MBB лігераді.

— Виставка раритетної та незвичайної авто-мототехніки “Old Car Land” проходила минулого року у місті Києві. На участь у цій виставці зі своєю HPV-технікою подали заявки 4 чоловіка, але реально зміг приїхати лише полтавчанин Віталій Семіохін, якому ця виставка дуже сподобалась.

— У місті Дніпро відбувся цікавий захід під назвою “Monster Cars”, у якому приймав участь Сергій Петренко. Сергій також залишився дуже задоволеним від участі у цьому шоу, він навіть зайняв там призове місце у загальному заліку. Нещодавно Сергій поділився своїми планами – у 2018 році він також хоче побувати на “Monster Cars” і навіть планує створити незвичайну модель лігерада саме для участі у цьому шоу.

— Олексій Ганшин разом зі своїми дітьми та HPV-технікою побував на “Будянському ярмарку”. Цей захід більше схожий не на справжній ярмарок, а на фестиваль народних мистецтв, і від цього він стає ще більш цікавішим!

— Зовсім недавно, у останні дні минулого року Андрій Одіноков (odin) опублікував звіт про свою участь у “Велопараді Дідів Морозів”, який пройшов у місті Чернівці.

— І нарешті, головна подія нашого “Українського HPV-клубу” – “Табір велоконструкторів”. У минулому році “табір” пройшов трохи не так, як планувалося, та й багато ентузіастів із самих різних причин не змогли взяти участь у цьому поході. Ну що ж – зробимо висновки та будемо змінювати формат наших заходів (про це буде окрема стаття).

І на останок хочу повідомити, що наш клубний сайт працює вже сьомий рік. І весь цей час hpv.com.ua лишається “живим”, реально працюючім проектом, який допомагає усім нам, українським ентузіастам HPV-техніки, спілкуватися та обмінюватися ідеями й досвідом.

Ну от начебто і все. Кінець першої частини.
Частина друга під назвою “Плани-2018” скоро буде!

 

 

 

 

 

 

 

6 коментарів до "Підсумки-2017"

  1. Дуже цікаво повернутися назад і оцінити здобутки. Їх чимало. Хоча шкода, що інформації про деякі конструкції мало, або взагалі нема. Теж саме стосується авторів. Погоджуюся з нагородою “Відкриття 2017” – Сергій Семенчук! На майбутній рік бажаю всім ентузіастам – побільше вільного часу, побільше зайвих коштів (для закупівлі всього необхідного), розуміння та підтримки рідних і близьких і, звичайно натхнення та нових вдалих і цікавих конструкцій! Дякую за підсумки!

  2. Дякую за підсумок . Звісно приємно коли тебе хвалять але мої досягнення це справа не одного року бо з того часу як я вперше прочитав про Велодрімера вже минув з десяток років і увесь цей час я перечитував статті спочатку Олексійового сайту а потім і клубного і пишався тим що є такі люди і я можу з ними спілкуватись!
    Навіть без діючого форуму зі статей на сайті можна аналізувати різноманітні конструкції і робити висновки про працездатність та досконалість тієї чи іншої. Я так і робив тому коли творив свій апарат я мав досвід – Ваш досвід! І за це щиро дякую!
    У нас дійсно багато хороших людей і створеної ними досконалої техніки . Тому пропоную у цьому році більше зустрічатись та спілкуватись в живу , кататись та відпочивати ( ми ж знаємо що мокра спина, обпечене сонцем та обвітрене лице і ноги які ледь знімаються з педалей це також відпочинок!)
    Життя воно відносно коротке і витрачати його повністю на заробіток грошей яких ніколи не вистачає , на роботу яку ніколи не переробиш і т.д. це не розумно!
    Давайте не шукати відговорок а шукати можливості приділяти якомога більше часу цікавому та корисному!

  3. пропоную у цьому році більше зустрічатись та спілкуватись в живу , кататись та відпочивати

    Повністю підтримую цю думку, та хочу додати, що усе в наших руках! Тільки ми самі можемо щось організувати, десь зібратись, або прийняти участь у якійсь події. Тому на поточний рік треба переглянути та змінити формат наших зустрічей та заходів – треба зробити так, щоб кожна зустріч, кожна подія була одночасно зручною і корисною для усіх учасників. Тут є над чим подумати та що обговорювати. Про це й піде мова у наступній статті.

  4. Дякую Ігорю за гідний підсумок 2017 року!
    Згоден з Сергієм: “Життя воно відносно коротке і витрачати його повністю на заробіток грошей яких ніколи не вистачає , на роботу яку ніколи не переробиш і т.д. це не розумно!
    Давайте не шукати відговорок а шукати можливості приділяти якомога більше часу цікавому та корисному!”.
    Як на мене найкраща HPV модель 2017 р. – трайк Т-10. Дякую Олексію!

  5. А я хочу поблагодарить Игоря, нашего администратора, который сейчас практически в одиночку ведёт клубный сайт. И на своём энтузиазме улучшает его функциональность и дизайн. Я скажу честно и при всех, если бы не Игорь Галанин, клубный сайт не существовал бы. Особенно если говори о последний полутора годах, когда я совершенно выпал из жизни, не только клубной. Я очень рад, что в такое непростое для меня время, когда я всё ещё не могу быть в теме даже на 10% от того, что было предыдущие 8 лет, клуб всё равно не исчез! В этом году будет 10 лет с моего первого дальнего выезда на лигераде. Это было 6-го апреля 2008-го. Как говорил великий самурай Миямото Мусаси: “нельзя увидеть путь воина, находясь на пути воина”. Также и с HPV. Сейчас я могу видеть со стороны. И уверен, что вернусь снова в строй с новыми силами и новыми идеями и, возможно, с новым направлением.
    А пока очень рад, что заходя на клубный сайт вижу новые статьи и очень приятно знать, что не я их автор!

Залишити відповідь