Усім привіт!
На днях до мене знову приїхали гості на веломобілі.
Цього разу керівник громадської організації яка сприяє практичному навчанню та працевлаштуванню студентів місцевого училища і вони на базі своєї майстерні організували свого роду кооператив та роблять усе що можна продати. Їх зацікавив мій веломобіль і на основі нього вони зробили свій на якому катаються та возять його по виставках та роблять спроби продати.
Відразу скажу що мені дуже сподобалось їхнє творіння. Насамперед що все зроблено до кінця. Є щитки , перемикачі , багажник ,катафоти, оброблені шви та гарно пофарбовано. Конструкція дещо відрізняється від моєї але принцип той самий. Єдине що сильно відрізняється так це сидіння. Воно тканеве, швидко знімається і забирається з собою , відповідно такий веломобіль не вкрадеш. Не пробував як їхати на далекі дистанції – можливо спина не болітиме та не мокрітиме.
Зі збутом у них ті ж проблеми що у мене – всі катаються , усім подобається але ніхто не купує. Але усьому свій час і я щиро бажаю успіхів у цій нелегкій справі.
Також хочу повідомити що мій проект корпусного веломобіля поволі рухається. Робив перший виїзд на 20 км і перший негатив – від нього шарахаються коні та деякі водії коли бачать зненацька. Виною яскраві кольори карнавального типу. Корпус як я і очікував гримить, проте сонце його не перегріває але їхати потрібно у шортах та майкі інакше сильно пітнієш. Додаткова вага мало позначається на легкості ходу а обтічності не добавилось. Обовязково потрібні стопсигнал та поворотники ! Планую доробити люк , відкидний щиток від сонця та відкидне скло від дощу а у суху погоду потрібно щоб лице обдувалося. Потрібно вирішити проблему гальм лівого колеса бо пробував спускатись з піщаної лісової гірки з ухабами то сильно розвертало і змушений був відпустити гальма і ледь вписався в повороти на шаленій швидкості. На гарній дорозі проблем від гальм не має.
Планую до весни зробити матриці для серійного виготовлення корпусів. Також хочу зробити веломобіль з тонших труб для зменшення ваги. Сподіваюсь налагодити виробництво корпусних веломобілів вагою менше 33кг та роздрібною ціною 15 тис грн. Якщо вже і такі не купуватимуть то тоді закину усе це.
Ви зробили величезний крок, проїхавши 140 км на вашому веломобілі. Тепер ви довели, що він дійсно придатний для подорожей. Нажаль я не переніс на цей сайт свою розповідь про мій перший корпусний веломобиль “Дракон”. Справа в тому, що ви намагаєтесь схопити все й одразу, а це з веломобіями не виходить, бо надто багато нюансів, які потрібно врахувати, щоб отримати дійсно ефективну машину. Просувайтесь поступово. А продажі це взагалі складна тема, особливо поки вас ще не знають. Але, якщо прдовжувати свою справу, то покупці знайдуться.
Підтримую Олексія – запасайтеся терпінням і не рубайте з плеча. Вперто і послідовно робіть свою справу, а все інше прийде з часом.
Хлопці , дякую за підтримку! Я повністю з Вами згоден! Проте у мене ще є сімя і вони дещо іншої думки… Я маю життєвий досвід щодо різних видів діяльності і якщо справа не йде то не варто витрачати сили , час та гроші а інтуїція інколи підводить. Закидати усе я звісно не збираюсь але це залишиться як просто хоббі – просто покатушки на комфортні відстані. Мене веломобілі цікавлять не як предмет конструювання (сидіти у майстерні і міряти , різати ,виставляти , зварювати і т.д.) а як творчість – придумувати нове і втілювати у металі. Ви ж бачете як я зробив підвіску , привід ,керування , корпус а ще є ідея зробити двомісний лігерад-тандем з комбінованим педально/лінійним приводом є й інші ідеї які вимагають вкладень. Тобто цей “вогонь” повинен сам себе підтримувати або він згасне.
Олексію я слідкую за сайтом давно і читав про дракона на якому лопнула вісь і тому переробив на пустотілі осі. На щастя на моїх апаратах осі 17мм зі сталі45 підпружинені тому жодна не лопнула і не деформувалася.
Ще раз дякую.