Поїздка навколо села – 152км.

Усім привіт!

Все почалося з того що 16 вересня відбулися змагання “Подільська сотка 2017”. Я дуже хотів взяти участь з метою пропаганди велоруху та здорового способу життя проте усі обставини були проти мене.  Мало того що потрібно було зявитись на 7.30 в м.Хмельницький який за 150 км від мене так ще і опинитись в Камянці-Подільському о 16.00 за 250 км від дому з трайком який не влазить у жоден автобус! Також ніде не міг позичити шлем да і на роботі почалися проблеми. На сотку я не поїхав але мене вразили результати http://go.km.ua/100ka_2017_results/

Щоб дещо розвіятись я вирішив покататись у неділю. Приймаючи до уваги зауваження у попередній публікації щодо фотографії мого апарату та мене відразу виправляюсь і публікую своє фото на трайку

Фото1480

Погода в цей день просто чудова і о 9.00 я виїхав. Маршрут ще не придумав і направився  в бік Славути та повернув на с.Берездів. За півтори години був на місці та попивав водичку з місцевого магазину. У мене був вибір поїхати в сторону Корця – це за 18 км досить непоганої дороги або через села добиратись до дороги що веде на Шепетівку. Я дуже не люблю подорожі туди і назад по тій же дорозі а їжджу переважно по кругу але трохи сумнівався чи не вернутись мені назад. Цікавість перемогла і вирушив на Корець адже там проходить траса Київ-Чоп по якій я їхав біля Рівного і яка мені дуже сподобалась.

Дорога по селі жахлива але потім була більш-менш. Справа у тому що на гарній дорозі розганяєшся з гірки і вилітаєш на пагорб а тут спускаєшся на гальмах і крутиш на гору.  Пейзажі тут ніякі – поля на яких соя , соя , ще соя і інколи кукурудза та соняшник – подорожчання мяса на ціну ковбас не впливає! По дорозі мене обігнав Жигулик який так і лишався у полі зору бо постійно гальмував на ямах. В кінці дороги він зупинився і дядько з цигаркою зупинив мене щоб розпитати.  Як завжди “чому немає моторчика?” потім “навіщо їхати  з Нетішина в Нетішин ?” ну і нарешті “ти інвалід?”  Я відповів що можливо інвалід на голову і поїхав собі.

Корець знаходиться за трасою і я поїхав подивитись що то за місто таке. Чесно кажучи місто дуже охайне та красиве.  Гарна архітектура і комерційних будинків і приватних. Дороги цілі , водії привітні люди спокійні. Я не злазив з трайку , проїхав центром трохи дорогою , трохи тротуаром – взагалі веломобіль класна штука  їдеш як хочеш, де хочеш і паркуєшся будь-де!

Фото1486Фото1485Фото1490Фото1484

Небо було без хмаринки і я вирішив податись у сторону Рівного по трасі. Як я і думав ця дорога “Рай” для велосипедистів – автівки летять по двох полосах а ти по асфальтованому узбіччю.

Фото1492

Я зрозумів що 25км/год я тут їхати не буду тому за 5 км став на автобусній зупинкі щоби поїсти. Зупинки тут європейські з туалетами навіть. Прийшла місцева бабка і ми розговорились. Я запитав чи далеко до Гощі а вона каже що запитаєш у водія автобуса і він скаже коли виходити… Я пояснив що їду на велосипеді просто він триколісний і цим ввів її в штопор…

Показав як я їду але “про моторчика” та чому їду “з Нетішина у Нетішин” пояснювати не став. Тут повз нас у сторону Києва погнав шосер , я не встиг привітатись але поки пакувався то він їхав уже назад. Мені гукнув “доганяй” а я відповів “не можу” бо прийняв це за насмішку.  Коли почав їхати то швидкість тримав 30 і деякий час тримав у полі зору шосера тому піднажав щоби дійсно догнати. Він час від часу озирався і дещо пригальмував щоби мене дочекатись. Ми розговорились їдучи поруч. Я пояснив що до цих пір тримав темп близько 25 бо їхати далеко і що їду на “танку” вагою 32 кг. А він пояснив що його ровер важить 8 кг але велосипедисту 65років!  Ми домовились що темп буду задавати я бо він їде не на швидкість а заради тренування. Ми спокійно розмовляли їдучи 28-32км/год без надмірних зусиль на відстань десь 35 км. Також зазначу що він теж знає Ігоря Моршалова. Напевно у цьому регіоні його знають усі!

На зустріч проїхала команда з трьох шосерів слід у слід і вони мені нагадали зайців – постійно привстають з сидінь щоби розімяти мязи, озираються та крутять як скажені – одним словом спорт! Я ж їду туристом – сиджу у кріслі як дядько , дивлюсь у дзеркало і ліниво кручу педалі…

У Гощі мій попутник порекомендував мені повернути на ліво через підземний перехід я так і зробив і ми попрощалися.Вперше я трайком їхав під землею , це прикольно.Фото1493

Згадавши свою “голодну” поїздку у Рівне я зупинився у кафе поїсти. У гощі на мій транспорт уваги не звертали , можливо тут таких трайків багато… Але на мухи у кафе також не зважали тому більш за все це такий контингент яким важливо похмелитись а решту не важливо.

Як би там не було але я виїхав з Гощі і зрозумів що вітер який на трасі був боковим став тепер зустрічний і значно сильніший а дорога наче американські гірки! Навіть з гірки було не можливо розігнатись до 25 а на верх повз 10. Не дивлячись на нову дорогу я дуже довго та важко їхав до Вельбівного де повертав на Нетішин.Фото1500

І ось поворот , вітер знову боковий і швидкість знову 30. Проїхавши декілька кілометрів я почув незвичний звук і зрозумів що пробив заднє колесо. Ні насосу , ні аптечки ні ключів я в дорогу не брав бо до цих пір вони були непотрібні але тепер братиму. Я заїхав на шиномонтаж і просто підкачав колесо бо хотілось до дому і 8 км я їхав нормально а ще 6 волочився на спущеному колесі хоча це не так і страшно бо вантажу не брав і колесо ледь завантажено але керування трохи погане.

Всього в дорозі був майже 8 годин , педалі крутив 7год 10хв. Проїхав 152км.

Висновки:

В дорогу потрібно брати ремкомплек та насос

Потрібно встановити тримач фляги з водою

Потрібна передня перекидка

Потрібне сидіння щоби спина не потіла

Подорожі на веломобілі це класно!

 

 

4 коментарі до "Поїздка навколо села – 152км."

  1. Дуже дякую за звіт!
    На фото у кадр попало колесо, і видно, що покришка сильно стерта. Думаю, що вам потрібно перевірити паралельність передніх коліс. Насос та латки брати необхідно в кожну поїздку, так само як і ключі. І ще, думаю, якби ви заплатили 400 грн за покришку, то не їхали б на спущеній 😉 У мене досить часто буває, що на ділянках хорошої дороги просто не вистачає передачі, при швидкості 35 і більше. Але це абсолютно не показник. Навіть середня – не показник, бо вона залежить від дуже багатьох факторів. Вам необхідно прийняти участь в якихось перегонах, щоб порівняти себе і свою машину з іншими. Інакше ніяк.
    Ще раз, дуже дякую за звіт. Завтра на нас чекає подорож на 30 км з дітьми, я також постараюсь написати після повернення.

  2. Захоплююча подорож та цікавий звіт!
    152 кілометри за 7 годин 10 хвилин на трайку, який початково був побудований для прокату – як на мене, це дуже гарний результат. Мені все більше хочеться самому випробувати цей трайк на ходу.

    А от з особистим фото Сергій знову “змахлював” 🙂

    Тепер чекаємо від Сергія статтю про вдосконалення цього трайка на основі результатів ось таких поїздок.

  3. Олексію, покришка коштує 100 гривень а стерли її на прокаті бо ставлю низьку передачу і діти їздили з пробуксовками (це ведуче колесо) постійно маневруючи по бетонних доріжках. Враховуючи що я на них проїхав уже 2200км (без урахування прокату бо знімав спідометр) гріх на них жалітись! Паралельність не регулюється а виставляється до зварювання але з часом у шарнірах зявився люфт десь 10-15мм проте під час руху колеса самі виставляються у паралельне положення – я й сам цього не очікував!
    Щодо швидкості то я не претендую на найшвидший апарат просто мене цікавило чи я не повзаю порівняно з іншими лежачими велосипедистами тому так випитував про швидкості інших апаратів. Зараз я вважаю що мені швидкість ні до чого адже швидше ніж я можу я не поїду проте чим більше я їжджу тим легше крутити і тим більші швидкості. Одне напрягає що боюся розганятись більше 45…

    Випробувати трайк не проблема – приїдьте та катайтесь скільки завгодно , зустріну , нагодую – усе безкоштовно! Наступного року планую подорож у Львів , можливо у Київ. Про свої маршрути розповідатиму тут на сайті.

    Щодо вдосконалення то спробую раму з труби 38*1мм і раціонально зменшувати вагу а так суттєвих помилок поки не виявив крім відсутності гальм на лівому колесі.

  4. Чому тебе дивують результати сотки ? Я дивуюсь , що до сих пір ти не поставив переднього перемикача – на таких відстанях він має бути обов”язково, на мою думку. А того шосера я знаю, він мені потім розказував про зустріч , він був вражений веломобілем . Я думаю я його вражу знову невдовзі, але це вже буде друга історія….

Залишити відповідь