Звільнення від автомобільної залежності! + відео

DSCF2990

Так, раніше я вже возив кисневий балон з СО2, але то було в простіших умовах.

Після переїзду в Чмирівку я поступово відновлюю принцип повної «велосипедності» у веденні власних справ.  Це означає, що практично всі поїздки у справах я здійснюю за допомогою HPV. В 2013-му це був «Магелан», в 2014-му  та 2015-му – «Колумб». Але, обидва лігеради не дозволяли возити великі і важкі вантажі.  Наприклад, я не міг привезти партію труб для виготовлення нової велотехніки.  Хоча непогано справлявся з доставкою смоли в баулах, та з переважною більшістю побутових справ.

З появою «Гармонії» в минулому році я зміг вирішити проблему доставки труб. Тепер я можу самостійно возити пакунок з трубами загальною вагою до 100 кг. Реально вже перевозив 80 кг труб. Але це з Чигирина, до якого 25 км. До того ж в один бік я їду пустим.  Схожа ситуація з доставкою готової продукції. Частково я міг використовувати лігеради, але не завжди. З появою «Гармонії» доставка стала набагато комфортнішою.

Ситуація з заправкою балону двоокису вуглецю для зварювального апарату сильно відрізняється від попередніх задач. По-перше їхати потрібно у два рази далі – до Черкас. По-друге везти вантаж потрібно в обидва боки. Я маю відвезти пустий балон, який важить 80 кг, і обміняти його на повний, вагою 105 кг.  Все дуже сильно ускладнюють останні 4 км гравійної дороги з крутими підйомами, на які випхати апарат з таким вантажем просто нереально.  Попередні роки я користувався автомобілем батька. Але постійно думав, як же можна обійтись без авто. При проектуванні «Гармонії» я передбачив можливість перевезення цього балону (розміри заднього багажного люка вибирались саме по габаритах балону) , але погано уявляв собі, як це буде на практиці, і чи зможу я взагалі проїхати перші і останні 4 км.

З перших днів «Гармонія» була протестована в жорстких умовах. В перший же виїзд до Чигирина ми з Ігорем Галаніним набрали близько 50-ти кг вантажу.  Також Ігор був у нас в гостях нещодавно, і ми знову поїздили добряче.

Ігор Галанін у "Скотчмобілі"  6-го травня 2016

Ігор Галанін у “Скотчмобілі”
6-го травня 2016

Тут маю визнати, що я порівняв вагу свого гостя з вагою балону.   А ще Ігор привіз чудову річ – потужній червоний блінкер (мигалку) та батареї до нього.  Маючи таке потужне джерело живлення і яскравий маячок я зрозумів, що готовий спробувати привезти балон самостійно. Попереднє використання допоміжного двигуна дало досить чітке уявлення про його можливості, а також про запас ходу з двигуном.  В середньому двигуна вистачає на півтори години роботи.  З попередніх поїздок з балоном я знав, що з такою вагою швидкість по рівнині не буде вищою за 15 км\год, але реальніше оцінити швидкість в 12-13 км\год.  При відстані 112 км дорога не могла зайняти менше 9-ти годин.  Тому я не міг розраховувати на використання двигуна ніде, крім кількох важких підйомів, при чому основні з них були в найперших 4-х км. Ці перші кілометри в обидва боки спалюють 45% всього запасу енергії для двигуна з батареї.  Але інший шлях майже рівнинний, і я сподівався не користуватись двигуном 95% шляху.  В теорії все виходить добре. Виїхати в 5 ранку, проїхати 56 км за 4 з половиною години,  а вже о десятій рушити назад і буди вдома десь о 3-тій дня.

 

Звечора завантажив балон, встановив ліхтарі та задній блінкер, зарядив батарею для двигуна та повербанки для фар. Виїхати о 5-тій не вийшло. Виїхав тільки о пів на шосту.

"Гармнонія"  з пустим балоном

“Гармнонія” з пустим балоном

"Гармнонія"  з пустим балоном

“Гармнонія” з пустим балоном

На мій подив, апарат досить легко видряпався на перший підйом, звісно з включеним двигуном. До вершини я витратив півтори ампер-години з 12-ти.  Підйом на другий пагорб – ще мінус 0.5 ампер-години.  Тобто в мене залишилось 10 на весь шлях.  Зупинився зробити фото на вершині і побачив, що заднє колесо спустило. Прислухавшись я почув як шипить  прокол.  По звуку досить точно знайшов місце, розбортував колесо саме в тому місці, і одразу знайшов прокол. Заклеїв, і почав качати шосейним насосом. На накачування пішло хвилин 15… Комарі відчули легку здобич і оточили мене щільним роєм. Частково рятував капюшон.

Часткове розбортування

Часткове розбортування

Нарешті я відновив тиск в шині, втратив на все хвилин 35-40.Не дуже мчав вниз, проте вже мав на увазі відставання від графіку.   На асфальті «Гармонія» поїхала значно краще, ніж по гравію.  Але перший же невеличкий підйом показав, що таке тягти загальну масу в 130 кг! Навіть невеличкі підйоми вимагали використання низької передачі. Якщо по рівнині швидкість дійсно була близько 14-ти км\год, то на навіть непомітні підйоми я мав їхати не швидше за 8-9 км\год. А на ті, що були помітні, взагалі зі швидкістю пішохода. Проте поспішати було нікуди. У мене було повно часу. Та, та навіть якщо до темна не встигну то мав два непогані ліхтарі спереду та потужний блінкер позаду. Ще й запас теплого одягу та дві порції перекуса.

Хижий птах на дроті

Хижий птах на дроті

Цікаві городи. 6 ранку. У тітоньки знаряддя, зроблене з рами велосипеду. Замість каретки щось на зразок сапки. Є заднє колесо, але немає переднього

Цікаві городи. 6 ранку. У тітоньки знаряддя, зроблене з рами велосипеду. Замість каретки щось на зразок сапки. Є заднє колесо, але немає переднього

Так доїхав до Тясьмину, і повільно заповз на некрутий, але довгий підйом в лісі. Але вже на спуску до траси мене здивувала несподівано мала швидкість. По трасі я їхав все важче. Спочатку 12 км\год, потім вже 10, а потім і 8 стало важко тримати! Подивився на колесо – знову спустило! Найгірше те, що я вже півгодини намагався тримати темп на спущеному колесі і марно палив сили!

Зупинився. Дякуючи консольному кріпленню колеса без проблем розбортував його, не знімаючи і не підіймаючи веломобіль (підняти його з таким вантажем я не в силах, навіть якби і хотів). Але от засада – я не зміг знайти дірку!  Шум від шукаючих по трасі автівок не дозволяв почути шипіння повітря з дірки. Я вилив всю свою воду на камеру, але так нічого і не знайшов. Вирішив, що, мабуть, вона спустила через погано закритий ніпель. Поставив камеру назад, почав качати своїм куцим насосом, і знову чую шипіння. При чому в тому самому місці, що і раніше. Вирішив проїхати трохи вперед, де є поворот з траси. Щоб віддалитись від неї, і в менш шумному місці знайти дірку в камері. Намагаюсь швидко накачати колесо. Чим більший тиск – тим швидша втрата повітря.  Потім гоню вперед, до найближчого повороту. Бачу, як посеред поля їде мотоцикл – значить там дорога.  Вже в спортивному режимі педалю до цього повороту. Їхати все важче, колесо все сильніше посідає.  Нарешті дістався. Сходу звертаю і мушу тиснути на гальма – попереду величезна брудна калюжа. Видно сліди мотоцикла, який ледь не впав у грязюку.

Знову розбортовую колесо. Намагаюсь знайти дірку – безрезультатно.  На щастя, після 20-ти втрачених хвилин на пошуки обмацуючи камеру, я здогадався скористатись калюжою!

Калюжа, яка допомогла знайти прокол

Калюжа, яка допомогла знайти прокол

Опустив камеру у брудну воду і одразу знайшов дірку. Прямо біля ніпеля.  Це був момент щастя : )  Заклеїв дірку, поставив камеру назад. Всі руки в бруді. Добре, що був рушник.  Накачав колесо і покотив далі. Швидкість одразу повернулась до 14-ти км\год.  Їхати швидше навіть не намагався, бо і цієї швидкості було достатньо для виконання завдання.

Чпаля

Чпаля

Далі без пригод, і доволі легко доїхав до села Леськи. Піднявся попутний вітер, і навіть трохи допомагав мені.  На самому виїзді з Лесьок знову луснула таж сама камера!   Тепер дірка була вже велика.

Знову "стрельнуло" колесо

Знову “стрельнуло” колесо

DSCF2959

 

Став думати, чому так сталося. Дійшов висновку, що потрібно ставити нормальний фліпер, а не намотувати ізоленту на обід.  Але зараз якось треба доїхати. Заклеїв дірку, і ще поставив дві латки на підозрілі місця. Накачав, але не дуже сильно.

На щастя, заправка балонів знаходиться досить зручно для заїзду з Чигирина. Я тільки заїхав у місто, як одразу звернув до промзони. Дорога там просто жахлива. Відео з найгіршого відрізку навіть не розрізав – самі дивіться. В одній із калюж навіть зачерпнув води кузовом, промочив одяг, який там лежав.

Нарешті доїхав до місця призначення. Всі робітники зібрались подивитись на веломобіль. Допомогли розвантажити балон, та завантажити новий.    Не затримуючись я рушив назад. Але мені потрібно було знайти вело магазин, або госптовари, де можна купити запасну камеру і фліпер.  В цій частині міста таких точок я не знаю, а їхати з балоном в центр я не ризикнув.  Поїхав назад. На щастя, після відвідання кількох попутних магазинів у Червоній Слободі я таки знайшов на базарі те, що шукав. При чому не дорого. Фліпери по 14 грн. Взяв два J І також запасну камеру.  Після цього накачав колесо до нормального тиску. Подумав – якщо лопне, то поставлю нову камеру з фліпером.

Як тільки закінчились дерева – почався сильний зустрічний вітер. Хоча я їхав повільно, але вітер ставав все сильнішим, і створював все більший опір. Це загрожувало стати проблемою, бо я мав боротись із цим вітром кілька годин поспіль. При чому на трасі далі взагалі немає дерев.  Тому, маючи це на увазі, я ще сильніше збавив темп. Моя швидкість становила не більше 11-ти км\год. Постійно стежив за тим, щоб не перенапружуватись і більше розслабитись. Став потихеньку жувати печиво, запиваючи солодкою водою. Почались підйоми, де я став використовувати двигун, і постійно стежив за витратою енергії.  Використовувати двигун проти вітру не мало ніякого сенсу. Він міг проробити не більше 40-ка хвилин, після чого я втратив би всіляку підтримку від нього.  Тому, як тільки  я міг тримати 9 км\год ногами – одразу вимикав двигун.

Так, не поспішаючи, доїхав до Чигиринщини, де зупинився на 20 хвилин, щоб нормально поїсти.  Вітер все не вщухав, а, можливо, навпаки, ставав ще сильнішим.  Проте мене радувало те, що вже скоро був поворот на 90 градусів, і вітер перестав би мені заважати.

пройдено 3\4 шляху

пройдено 3\4 шляху

Рушив далі, періодично знімаючи відео.  Через деякий час досяг повороту, після якого їхати стало набагато легше.  Увімкнув двигун, щоб піднятись на гору. Звісно, сам по собі двигун не може тягнути веломобіль. Ми з ним розділяли зусилля десь 50 на 50.

На підйомі біля Тясьмину я скористався найповільнішою передачею. Запас енергії становив вже менше 6-ти ампер\годин. Я мав у будь якому разі зберегти, принаймні, дві ампер\години для останніх 4-х км. Тому, діставшись Медведівки, я скористався двигуном ще лише пару раз по 3 хвилини.  Нарешті Новоселиця. Зайшов у магазин за гостинцями для дітей, і далі останній ривок до дому і завдання виконано!  На останній підйом виїхати було важко навіть з мотором. Але головне те, що мені це вдалося! При чому я повернувся ще й не пізно – о 18-й годині.  Весь шлях зайняв 12 годин, з них у русі десь близько десяти з половиною.  Що найцікавіше, я не був дуже сильно стомлений. На наступний день поїхав до Чигирина на «Скотчмобілі», а потім – ще раз , але вже на Гармонії. І жодного разу не проспав цілий день, як це бувало раніше після виснажливих поїздок.

В батареї ще залишилось біля 2-х ампер\годин.

Місію виконано! Гармноія з повним балоном перед спуском в село.

Місію виконано! Гармноія з повним балоном перед спуском в село.

Місію виконано! Гармноія з повним балоном перед спуском в село.

Місію виконано! Гармноія з повним балоном перед спуском в село.

Місію виконано! Гармноія з повним балоном перед спуском в село.

Місію виконано! Гармноія з повним балоном перед спуском в село.

 

Висновки:

1 – обійтись без автомобіля і займатись малим виробництвом можливо.

2 – якщо їздити не поспішаючи, то навіть довгі поїздки не призводять до виснаження.

 

Ну і тепер я точно можу сказати, що наші лігаради зроблені за допомогою інших HPV. Адже тепер я повністю виключив автомобіль з робочого циклу! Для мене це важливий і знаковий етап. ЦЕ МОЖЛИВО. Мало того, це ще й весело і не складно. Просто потрібно мати правильну тактику і, звісно, правильний велосипед!

6 відгуків на Звільнення від автомобільної залежності! + відео

  1. Подробный и добротный отчет, прочел с интересом! Я сам пришел к выводу : чем меньше напрягаешся тем дальше проедешь. Веломобиль супер!

  2. Донышко баллона надо покрасить ярко красным цветом, будет похоже на дюзу реактивного двигателя!

  3. barmaley-54, дякую! Доречі ще один з ваших подурунків (спідометр) вже також у роботі! Дуже дякую зв них і за амортизатори.

    Мені тут порадили використовувати канцелярський скотч замість ізоленти. Потрбіно буде спробувати.

  4. Полимерная изолента не годится вообще, замечено на многолетней практике, кроме того что не держит давление, ещё может ребром резать камеру. Скотч тоже не супер, хотя многие хвалят, тот же Andr. Обычный, дешовый 10-15гр, резиновый флипер хорош только при давлении не больше 5 атм. Оптимальный вариант в категории “цена-качество” , матерчатая изолента.

  5. Коли мотаєте канцелярський скотч, ключове слово – багатошаровість. Скотч у 5-6 шарів служитиме багато років, а важитиме 4 г. Якщо у когось гума високого тиску (шосейна, 23-25 мм, на 9 атмосфер) – тоді 12 шарів. Скотч має бути на 1-3 мм ширший за внутрішню ширину обода. Намотувати з невеликим натягом.
    Там, де дірка під ніпель, варто накласти 4-5 зайвих шарів у вигляді окремих смужок довжиною 10-20 см. Продірявити скотч найкраще розпеченим гвіздком або цигаркою.
    Бонус: скотч майже герметизує нутрощі обода і не дає воді з асфальту чи обочини дістатися камери. А та вода взимку й навесні агресивна до гуми, бо солона відтоді, коли дороги посипали сіллю. Солона вода між ободом та камерою, звісно, випарується, проте сіль там і лишиться на місяці.

  6. Хоча я рідко пишу, але заходжу щодня, та читаю Ваші статті завжди з великим захопленням, дякую за таку гарну розповідь!

    Просто вражає вага вантажів та на яку при цьому відстань.
    В моїй практиці на жаль поки не виходить повністю позбутися використання авто, хоча це в кого які потреби.
    На ті самі труби та вантажі до десяти кіло, я вважаю недоцільним ганяти автомобіль, звісно коли дозволяє погода, бо лігерад мій основний транспорт і йому віддаю перевагу завжди коли це можливо.

    За колеса, на всіх вело колесах що я збирав, використовую чорну ізострічку, є такі що вона тоненька та м’яка, жодних нарікань за кілька років.

    Чомусь дивлячись на Гармонію, хочеться бачити на ній невеликий сонце захисний дашок :)

    Висновок щодо темпу, я теж найчастіше їду не поспішаючи. Та коли прогулка недовга (~ 30 кілометрів) то часто дозволяю собі “вкручувати на все”, це ж весело :D

    Якщо у вас часто такі вантажі, то можливо краще на Гармонії переобладнати трансмісію на більш низькі передачі? В теорії це б дозволило витрачати менше сил на оптимальних обертах.

Напишіть відгук