Акція “Bike 2 Work” біля міськиради

Прийняв участь в акції. Планував їхати у справах на цей день, і тут такий збіг – хороша акція – популяризація велосипеда як транспорту. 100% відповідність  призначенню веломобіля!  То ж вирішив, що маю там бути.

Виїзд з ранку в 5.15
Поперду на горі – заєць

Долина Тясьмину

На мосту через Тясьмин

З самого ранку було досить холодно, довело надягати шапку.  Також був сильний зустрічний вітер, і майже 60 км він мені намагався заважати. Їхати “на розслабоні” не вийшло. Щоб тримати 24 км\год довелось педалювати у спортивному темпі.  Доїхав до Черкас приблизно за 2.30, і в мене ще лишалось 10 хвилин до початку акції, але в цей час у місті великі пробки, тому я спізнився на 20 хвилин, поки доїхав до міськради. Але, наче, нічого не пропустив.   Зранку нічого не їв, тому першим ділом пішов купити перекус, бо потрібно було відновлювати сили.

Акція “Bike 2 Work” біля міськиради

Акцію організували черкаські велосипедисти (http://forum.velo.ck.ua/index.php/topic,4914.0.html). Народу було не дуже багато. Парадокс у тому, що тут були майже  тільки власники МТБ, в той час як основна більшість людей, які їздять на роботу велосипедом, використовують звичайний дорожній велосипед. Таких було тільки декілька.  Але навіть мер катався на велосипеді (див. відео). Тому, я думаю, акція вдала.

Також там були журналісти, взяли інтерв’ю і у мене.

Після акції я поїхав виконати своє завдання, а потім почав зворотній шлях. Вітер був сильним попутним. Часто анемометр показував нульову швидкість, при реальній 25-27 км\год. В таких умовах веломобіль втрачає свої аеродинамічні переваги перед вертикальним велосипедом. Недалеко від села Леськи мене наздогнав велобайкер. Спочатку я не намагався з ним ганятись, але коли побачив, що обігнавши мене, він уповільнився, я наліг на педалі, швидкість піднялась до 36-ти і я почав скорочувати дистанцію. Коли між нами залишилось метрів 10, він також прискорився. Але мої сили на цьому були вичерпані. Я тримав темп до підйому, а там зупинився, щоб попити води і зняти кофту.  Тим часом велобайкер зник з поля зору.   Я досить швидко піднявся на підйом, але більше його не бачив, хоча тримав непоганий темп, не дивлячись на втому.  Але, тримати 27 -28 км\год мені було не комфортно через надто низьку передачу. Потрібно або ставити іншу касету, або більшу зірку спереду.  До того ж, на такій швидкості шільність ям на дорозі стає сильною перешкодою, і я просто боявся повідбивати колеса. Комфортний темп так і залишився на рівні 24 км\год.  Швидше їхав тільки на номральній дорозі.  Доїхав до Новоселиці в 12.30,  але гравійна дорога стала такою сипучою, що нещасні 4 км по ній зайняли у мене майже 50 хвилин, при чому в одному місці навіть довелось вилізти і пхати веломобиіль, бо він просто буксував у піску на крутому підйомі.

Так як поїзда вийшла в спортивному темпі в обидва боки (а це 120 км) то після повернення я ліг спати, і прокинувся тільки о шостій вечора.  Взагалі був дуже цікавий день, а ввечері ще й  провів навчальне тестування покришок на 20 дюймів!