4 коментарі до “Веломобіль “Strada DF”. Огляд від Девіда Масота”
Дякую за чудовий переклад і дубляж! Цікаво було побачити веломобіль серійного закордонного виробництва. Його маса дійсно вражає – настільки вона мала! Як я зрозумів – його корпус є несучим, металеві частини лише там де є колеса і каретка. Але він не має активної підвіски (амортизація лише за рахунок пружної деформації корпусу).
Цікаво, яка його вартість? Бачив розробку поляка Piotr Majcher з http://cabbike.pl. Він пропонує свій електровеломобіль всього за 4 970 євро. На наші гроші це десь 147 112 грн! Та за такі кошти в нас “ракету” можна зробити! Може це в них просто такий високий рівень життя? Чи я чогось не розумію?
Михайло, ви помиляєтесь. У “ДФ” підвіска всіх трьох коліс. Передні на пружинах, задня – на повітряному амортизаторі. Ось тут є відео його зсередини: https://www.youtube.com/watch?v=NiWuSvkeN7c
В передній підвісці використані стійки “Макферсон” від http://www.velomobiel.nl/
Але хід передньої підвіски невеликий. Я думаю 2-3 см, не більше.
Ага, тепер бачу, що помилявся на рахунок підвіски… Також побачив моновилку (консоль) заднього колеса із карбону. Але як ви вважаєте вартість 8150 евро (241 000 грн!) є виправданою та обгрунтованою для серійного зразка?
Взагалі я вважаю, що велосипед не має коштувати, як авто. Тим не менше, можна навіть в Черкасах знайти у продажу велосипед за 50 000 грн. А тут маємо успішний веломобіль, в який вкладено весь багаторічний досвід конструктора, до того ж все це зроблено вручну, та ще й в Германії. Навіть маючи повно карбону і всього іншого, не маючи досвіду ви не зможете створити успішний веломобіль. А цей досвід унікальний, такому ніде не вчать. Окрім того, Денієл Фенн у 2013-му році виграв перегони на своему прототипі, чим беззаперечно довів його ефективність. Тобто, серед любителів веломобілів всі бачили успішність його виступу, і, звісно, захотіли і собі такий веломобіль. Попит на нього був, тому і створили серійну модель. Доречі, перший веломобіль “DF”не був повністю карбоновим, а також не мав підвіски. Карбонове було тільки його дно.
Ясна річ, ціна в чверть мільйона гривень це занадто для українців… Хоча, якщо подивитись, скільки автівок по півмільона їздять навіть через Чигирин, то починаєш розуміти, що то просто “люди з іншого світу”.
Дякую за чудовий переклад і дубляж! Цікаво було побачити веломобіль серійного закордонного виробництва. Його маса дійсно вражає – настільки вона мала! Як я зрозумів – його корпус є несучим, металеві частини лише там де є колеса і каретка. Але він не має активної підвіски (амортизація лише за рахунок пружної деформації корпусу).
Цікаво, яка його вартість? Бачив розробку поляка Piotr Majcher з http://cabbike.pl. Він пропонує свій електровеломобіль всього за 4 970 євро. На наші гроші це десь 147 112 грн! Та за такі кошти в нас “ракету” можна зробити! Може це в них просто такий високий рівень життя? Чи я чогось не розумію?
Михайло, ви помиляєтесь. У “ДФ” підвіска всіх трьох коліс. Передні на пружинах, задня – на повітряному амортизаторі. Ось тут є відео його зсередини: https://www.youtube.com/watch?v=NiWuSvkeN7c
В передній підвісці використані стійки “Макферсон” від http://www.velomobiel.nl/
Але хід передньої підвіски невеликий. Я думаю 2-3 см, не більше.
Що стосується вартості, то € 8150
https://www.intercitybike.nl/
Ага, тепер бачу, що помилявся на рахунок підвіски… Також побачив моновилку (консоль) заднього колеса із карбону. Але як ви вважаєте вартість 8150 евро (241 000 грн!) є виправданою та обгрунтованою для серійного зразка?
Взагалі я вважаю, що велосипед не має коштувати, як авто. Тим не менше, можна навіть в Черкасах знайти у продажу велосипед за 50 000 грн. А тут маємо успішний веломобіль, в який вкладено весь багаторічний досвід конструктора, до того ж все це зроблено вручну, та ще й в Германії. Навіть маючи повно карбону і всього іншого, не маючи досвіду ви не зможете створити успішний веломобіль. А цей досвід унікальний, такому ніде не вчать. Окрім того, Денієл Фенн у 2013-му році виграв перегони на своему прототипі, чим беззаперечно довів його ефективність. Тобто, серед любителів веломобілів всі бачили успішність його виступу, і, звісно, захотіли і собі такий веломобіль. Попит на нього був, тому і створили серійну модель. Доречі, перший веломобіль “DF”не був повністю карбоновим, а також не мав підвіски. Карбонове було тільки його дно.
Ясна річ, ціна в чверть мільйона гривень це занадто для українців… Хоча, якщо подивитись, скільки автівок по півмільона їздять навіть через Чигирин, то починаєш розуміти, що то просто “люди з іншого світу”.