Зацікавився я лігерадами зо два роки тому і вирішив собі збудувати лежачого «лісапеда».
Довгі посиденьки в гаражі в компанії інвертора і купи старих рам від ашан-байків вилилися в кілька не дуже вдалих в плані керування і ергономіки корчів:
Варіант 2.Трохи інша геометрія дала в результаті непогану маневреність але і деяку нестабільність на швидкості ( переїзд кількох нерівностей на швидкості 50 км\г та й іще в повороті трохи не привів до падіння),порізаний в результаті (пробіг 300 км)
Незважаючи на трохи дивну керованість на швидкості і звичайний пружинний амортизатор (який приводив до розкачки на нерівностях) я проїхав на ньому кількасот км.
Ну і нарешті 3-й варіант (але не кінцевий). Він звичайно буде переблятися -планується встановлення іншого переднього трикутника з шосейними зірками і 28 колесом (мені банально не вистачає передаточного співвідношення 48 перед-11 зад на рівній місцевості) , а також можливо спроба зробити передню підвіску із-за жахливого стану доріг.
Назви в нього ще нема бо він ще незавершений і є робота по доведенню до щоколадного стану ,але 59 км вже пройдені і перші враження надпозитивні- незважаючи на довгу базу (1,4 м) дуже непогана керованість, стабільність на швидкості (тут подяка довгій базі), з сидіння навіть не хочеться вставати таке воно комфортне.З недоліків-низька посадка і як результат погана помітність на дорозі , по місту я просто боюся їздити бо мене не видно ізза легковика.Звичайно це не лоурейсер ,а скоріше мідрейсер, але все одно трохи незвично низько і тим більше напівлежача посадка не додає впевненості в потоці машин.З другої сторони таке положення тіла дає непогану аеродинаміку- це перший велосипед в мене на 26 колесах на якому на рівнинній місцевості мені не вистачає 48-11 зірок- дуже великий каденс, треба збільшувати передні зірки.
Чому була вибрана передньоприводна схема- бажання зробити не так як усі, а також спробувати щось нове у велосипедах, що в принципі і вдалося (прийшлося заново вчитися їздити, що доволі незвично в такому віці).
Також на підході задньоприводний лігерад , але тут уже не так цікаво, там треба багато доробок, від сідла до приводу.
Нарешті довгоочікувана модернізація – попереду 52\38 позаду 12\…. на ходу помітно щвидше, на відстань ше не пробував.Ну що ж, сьогодні проїхався трасою-перші враження-дороги жах,середня швидкість зросла десь процентів на 10 ,зате виросла значно максимальна, тепер я на віть на спуску можу педалювати.
Взяв участь у “Закруточці по-Вінницьки”, лігерад показав себе з гарної сторони, з новими зірками можно тримати непогану середню швидкість.Згідно з програмою CycleDroid середня швидкість дві третини маршруту була 25 км.год, потім в мене розболілося коліно і я просто докочувався в матрасному темпі і за 4 кілометри до фінішу зрозумів що ше два підйоми які лишилися вже не подужаю- довелося пішки йти через ліс напрямки по стежці.
Класно! Вітаю ще одного ентузіаста з дебютом)
Дякую.
Приємно, коли у наших лавах з’являються нові ентузіасти! Приєднуюсь до привітань Вас, Олеже, з дебютом! Головне у ваших конструкціях – це те, що Вам самому подобається на них кататися.
У мене до Вас лише одне питання – з якою швидкістю Ви зазвичай їздите? Мене засмучують Ваші слова про те, що на 26″ колесі Вам не вистачає трансмісії 48*11. Якщо взяти середній каденс 80 об/хв (це найбільш комфортний каденс для більшості райдерів), то виходить, що Ваша “крейсерська” швидкість перевищує 42 км/год! Скажіть, це насправді так?
Олеже, вітаю на нашому сайті! Також щиро радий вашим успіхам у лігерадобудуванні. Нажаль, я не одразу помітив вашу публікацію. Зараз помістив її в новини 🙂
Питання про швидкість дійсно цікаве 🙂 Але я можу припустити, що вам просто некомфортно рулювати на передньому приводі при підвищенні каденсу. По своєму досвіду, та й по досвіду Сергія Петренка я помічав, що при рухомій каретці дуже важко рулювати і одночасно тримати високй каденс. Це не дозволяло вмикати низькі передачі на підйомах, бо просто неможливо рулювати при інтенсивному педалюванні. А от при повільному педалюванні керування, навпаки, ставало легшим, при чому під навантаженням було рулювати ще легше. Проте, це тільки моє особисте враження.
Я вмбачаюся але співвідношення в мене все таки 42-11, тут я винен.А по каденсу то для передньоприводників усе таки більш прийнятним буде каденс ближчий до 60, це пов’язано з специфікою керування , при більшій частоті педалювання виникає непрємна “болтанка”, тут треба контролювати куди і коли тиснеш на педалі. А крейсерська швидкість у мене аж ніяк не 40 км\г , більше схоже направду 25-35 км\год, просто коли на рівній місціцевості (у нас в основному пагорби) дорожне покриття дозволяє натиснути на педалі (що буває нечасто) каденс перевищує комфортну зону і починається”тараканий бег” коли передок теліпається із сторони в сторону, що створює неприємну нестабільність (на задньоприводних лігерадах такого ефекта немає, там привід відділений від рульового управління).
Приемно бачити роботу земляка! Нашого полку прибуло! Для збільшення помітності необхідно обладнати лігерад 1,5-2 метровою щоглою, на верхівці якої закріпити прапорець. У мене на трайку така ж сама проблема – погана помітність через дуже низьку посадку. Купив розкладну вудку-телескоп і закріпив прапорець. Покищо, тьху-тьху, без пригод переміщуюся. 🙂