Каретка прототипу С31
В неділю здійснив поїздку на 110 км по смолу. Зранку було холодно (+2), але дуже красиво. Туман стелився низинами, особливо долиною річки Тясьмин. А вдень температура піднялась до +20 і я дуже чітко помітив, на скільки це впливає на легкість руху. Звісно, можливо це суб’єктивні відчуття, але по дорозі в Черкаси я ледве тримав 18-19 км\год, а по дорозі назад, не зважаючи на додаткові 12 кг вантажу, міг тримати 23-24 км\год…
Тясьмин здалеку
Тясьмин зблизька
Нав’ючив смолу (по 6 кг на кожний боковий багажник)
Також продовжую вдосконалювати техніку доводки зовнішнього вигляду серійних виробів. Нажаль, щоб все було ідеально доводиться витрачати занадто багато сил і часу. Але, результатом я задоволений, тому, можливо, додам нову опцію “ексклюзив” для серійних рам. Це буде дорожче, але за це я зможу ретельно усунути кожну ямку або інший недолік на поверхні.
Каретка прототипу С31
Каретка прототипу С31
Для найкращого результату доводиться відмовитись від порошкового фарбування, бо буває, що шпаклівка не витримує температури під час запікання порошку і плавні шви втрачають свій вигляд, до того ж години роботи над ними стать марними.
Красиві фото. Відчуття дивуючись на цю красу, мабуть, були набагато яскравішими. За це сам полюбляю вело.
З превеликими задоволенням переглядаю звіти спільноти 🙂
Щодо фарбування, то з власного досвіду, краще надійність. По місту доволі часто катаюсь, то на сам перед більш цікавить стійкість шару фарби. Багато паркувань: одягти ланцюг, зняти. На тому тижні замком подряпини на рамі зробив, доси неприємні спогади.
Може щось не так зрозумів, та хотів би сказати, що екслюзив у вас класний вийшов, та для повсякденного його треба ретельно доглядати 🙁
Дуже гарно, теж люблю вело за те що дарує такі чудові моменти.
Видно що багато докладаєте зусиль, для гарних швів, й підримую щодо “опції”.
Гадаю, що на повсяк день важливіше стійкість фарби, та це лише власна думка.
Чесно кажучи я трохи розчарувався у порошковому фарбуванні. В ньому є кілька великих плюсів, такі як товстий шар фарби і відносно мала вартість фарбування. Проте в порівнянні з класичними рідкими фарбами я не можу сказати, що порошкова фара набагато стійкіша. Так, вона краще тримає протирання і слабкі подряпини – за рахунок товстого шару. Також вона витримує високу температуру. Але, якщо подряпина глибока, то може злізти ціла зона фарби навколо місця удару. І це при тому, що я кожного разу наждачкою зачищаю поверхню перед фарбуванням.
У випадку з класичною емаллю пошкоджується лише та фарба, на яку безпосередньо була дія, а сусідні зони не тягнуться і не злущуються. Зараз я пробував використовувати однокомпоненті автомобільні емалі, які потрібно запікати при температурі 120 градусів. Результати непогані, навіть кращі, ніж з 2К емалями. На щастя маю піч для запікання при такій температурі.
Але величезний мінус такого фарбування – тонкий шар. Тому необхідно ретельно готувати поверхню, і класти не один шар грунту.