Пружинка чи резинка?

DSCF8575_2
Давно шукаю спосіб замінити пружину в амортизаторі на еластичний елемент, наприклад з гуми. Така заміна має кілька переваг, а саме:
1 – пристрій набагато простіший і дешевший
2 – Не потребує гідравлічного демпферу, бо енергія частково розсіюється гумою, на відміну від пружини, яка вистрілює зворотній удар з тією ж силою, з якою була стиснута.
3 – можливість повного, або часткового самостійного виготовлення, що дозволяє економити кошти.
Я почав тести з резинкою вид упору підвіски «Москвича». Це можна бачити на фото.

DSCF8568 DSCF8569

Така резинка коштує 15 грн на базарі. На перший погляд вона здалась підходящею, там навіть є різьба для більш зручного кріплення і регулювання. Але, в ході тесту на 50 км з перевезенням вантажу виявився великий недолік – резинка поступово «сіла», стала занадто жорсткою, до того ж зменшилась по висоті.

DSCF8574
Разом з тим, випробування показали і величезний плюс резинки – повне поглинання відскоку при наїзді в ямки заднім, та навіть передніми колесами (спереду немає підвіски поки що). Результат по контролю на поганій дорозі був навіть кращим, ніж з використанням гідравлічно-пружинного амортизатора. Вперше я міг упевнено промчати по невеличких ямках на швидкості 58 км\год (з гори) і не помітив навіть натяків на заноси. З пружиною трайк постійно намагався збитись з курсу, як тільки потрапляв на нерівності дороги. Тепер я розумію, що частково провина за погане керування трайку на швидкості лежала і на амортизаторі. В комбінації з малочутливим кермом трайк став набагато стабільнішим. Тепер можна сказати, що їхати з такою швидкістю цілком безпечно, ризику несподіваного заносу немає!
Але, саме упор від підвіски не підходить в якості еластичного елементу для підвіски велотехніки, бо та резинка не призначена бути під навантаженням постійно.
Тому я почав шукати таку гуму, яка була б призначена для постійного навантаження, а при припиненні його дії могла б повертатись у первинну форму. Найпростіше рішення – гума від камери. Колеса постійно перебувають під навантаженням, а тому гума там іншої якості. Я думаю, що гуму від покришок також можна використати.
На цей раз вирішив піти простим шляхом і просто нарізав багато шайб, яки насадив на шток дешевого амортизатора, що на фото. Регулювати пружність і жорсткість можна змінюючи кількість і діаметр шайб. Чим більший діаметр – ти більша жорсткість і навпаки.

DSCF8575 DSCF8576
Цю схему ще не перевірив в справжній поїздці, але вже виявив один недолік – резинки скриплять під час роботи. На скільки це буде заважати – подивимось.
Тим часом за цю зиму я проїхав на трайку вже майже 400 км, всі поїздки були по 50 км – до райцентру по продукти та інші речі. Тобто сезон зимою не припинявся, і трайк проходить випробування, виявляються слабкі місця, робляться висновки і вдосконалення.

DSCF8553 DSCF8570

Далі буде.

5 коментарів до “Пружинка чи резинка?

  1. Цікава ідея, і ще одне підтвердження що підвіска для швидкої техніки важлива)

  2. у меня негативный опыт использования резинок, лучше всего воздушный аморт.
    тебе может подойти Втулка резиновая нижнего рычага на ГАЗ,Волга. ее жескость можно регулировать радиальными отверстиями или вымачиванием в солярке или бензине.

  3. KS-290 самый нормальный аморт из не очень дорогих.

  4. Кому может пригодиться, чехол из под зонтика – это отличный чехол на амортизатор, он и защищает его от пыли и имеет вид довольно нормальный. Берем отрезаем часть чехала, так чтоб его хватало до кончиков амортизатора с небольшим запасом. С одной стороны есть завязка или кнопка, а с другой – пришиваем завязку или вшиваем таким образом шнурок, ставим амортизатор и фиксируем чехол завязывая его по краям сверху и снизу.

  5. Отличная идея, спасибо за рецепт!

    Я проехал на КS-290 около 6000 км, до появления первых проблем – утечек масла. Чем он старше тем чаще приходится доливать масло… Там вверху, кажется, стандартный сальник, возможно его получися заменить. Когда разберу в очередной раз – сфотографирую. А так поношенный амортизатор теряет демпфер на малых амплитудах и вибрациях. Начиает “хвататься” только при значитлеьном ходе.

    И ещё, трайк оказался намного более требовательным к демпферу. На лиеградах я вообще несколько лет ездил без всяких демпферов и вполне нормально (но с демпфером уверенеей конечно). А на трайке без демпфера реально опасно быстро ездить.

Коментарі закриті.